Цей огляд методології супроводжує нашу аналітичну записку “Характер шкоди, завданої цивільному населенню внаслідок дій Росії в Харківській області, згідно з повідомленнями місцевих джерел”, нашу сторінку з інформацією про війну в Україні та архів з детальним описом кожного із закументованих інцидентів з завдання шкоди цивільному населенню.

Цей підхід було розроблено під час документування конфліктів у Лівії, Сирії, Іраку, Ємені, Сомалі та Секторі Газа, і він відповідає світовим стандартам у реєстрації жертв серед цивільного населення.

Що таке “інцидент”? 

“Airwars” здійснює документування шкоди, завданої цивільному населенню, на основі документування окремих інцидентів. Кожен інцидент визначається як момент у часі і просторі, коли джерела повідомляють про загибель або поранення цивільних осіб. Більш детальний опис джерел міститься нижче.

Якщо точний час і місце інциденту невідомі, випадки загибелі і поранення цивільного населення можуть бути об’єднані в одну подію до отримання додаткової інформації. Для кожного інциденту встановлюються координати, з максимально можливим ступенем точності нашими досвіченими командами з геолокації. Коли точне визначення місця події є неможливим, інциденти, що спричинили шкоду цивільному населенню, об’єднуються до надходження додаткової інформації.

Наш мінімальний поріг точності геолокації для включення інциденту до архіву відповідає району області.

Всі інциденти в нашому архіві є “живими”, тобто їх може бути оновлено, переглянуто або змінено з надходженням додаткової інформації.

Наші джерела 

Задля документування завданої шкоди цивільному населенню ми проаналізували всі наявні повідомлення з відкритих джерел про загибель або поранення цивільних осіб  Харківській області внаслідок застосування вибухової зброї усіма сторонами конфлікту.

Наші джерела інформації було встановлено висококваліфікованою командою українських дослідників, що використовувала метод, заснований на документуванні окремих інцидентів. Командою було сформовано постійно оновлюваний перелік джерел для моніторингу та розслідування заяв про загибель або поранення цивільних осіб. Ці джерела включають Telegram, Twitter, Facebook, а також місцеві та міжнародні ЗМІ та організації українською, російською та англійською мовами.

Ми регулярно проводимо cпіввставлення даних, щоб забезпечити координацію з іншими організаціями громадянського суспільства, які теж працюють над документуванням завданої шкоди цивільному населенню.

На сьогоднішній день подібні агреговані бази даних, що містять дані про жертви серед цивільного населення в Харкові та області, створено наступними організаціями: Bellingcat, Eyes on Russia – Center for Information Resilience, проект “Атаки на охорону здоров’я в Україні”, Hala systems, Armed Conflict Location and Event Data (ACLED), Платформа пам’яті “Меморіал”, Архів війни, Харківська правозахисна група та Українська Гельсінська спілка з прав людини/ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P).

Ми посилаємося на ці бази даних у наших детальних описах інцидентів задля полегшення  обміну інформацією та узгодження відомостей, які містяться у різних наявних базах даних з документування жертв серед цивільного населення.

Зверніть увагу, що згадка “Airwars” про інцидент, що міститься у іншій базі даних з відкритих джерел, не означає, що результати дослідження “Airwars” точно збігаються з тим, що було зафіксовано цією організацією. У деяких випадках висновки можуть відрізнятися через використання інших джерел або через відмінності в методології.

Поводження з дезінформацією/недостовірною інформацією

Як і в усіх інших конфліктах, які ми відстежуємо, ми документуємо всю наявну інформацію, що стосується окремого інциденту завдання шкоди цивільному населенню, незалежно від приналежності джерела. Іншими словами, якщо джерело містить посилання на цивільних осіб, які загинули або були поранені в результаті окремого інциденту, воно буде включене в наше оцінювання інцидента. Якщо джерело містить лише загальну інформацію без прив’язки до конкретного інциденту, воно не буде включене.

Уся інформація оцінюється, записується та архівується в рамках кожного оцінювання задля того, щоб користувач нашої бази даних міг за потреби провести подальше розслідування.

Категорії інцидентів завдання шкоди цивільному населенню

“Airwars” розробив унікальну методологію класифікації інцидентів завдання шкоди цивільному населенню відповідно до характеру інформації, виявленої у зв’язку з інцидентом. Такий підхід дозволяє користувачам архіву швидко зрозуміти інформаційне середовище, пов’язане з кожним звинуваченням.

Підтверджені: всі джерела погоджуються, що шкода цивільному населенню сталася внаслідок дій однієї воюючої сторони (наприклад, всі джерела стверджують, що російські війська вбили цивільних осіб внаслідок одного удару). Спірні: не всі джерела погоджуються з тим, хто несе відповідальність за шкоду, заподіяну цивільному населенню (наприклад, деякі джерела стверджують, що шкода була спричинена діями Росії, але інші джерела стверджують, що шкода була спричинена діями українських сил). Слабкі: твердження про заподіяну шкоду надійшло лише з одного джерела, з невеликою кількістю унікальної інформації, поширеної серед відкритих джерел. Ця категорія може змінитися на “підтверджену” або “спірну”, якщо з’явиться більше інформації. Наприклад, інциденти, кваліфіковані як “слабкі” на окупованих територіях, де доступ до інформації був обмежений російськими силами, можуть бути пізніше переоцінені після виявлення нових деталей. Скасовані: інциденти, в яких первісна оцінка жертв серед цивільного населення згодом виявилася неточною через появу нової інформації. Іншими словами, було виявлено відсутність жертв серед цивільних.

Додаткові категорії та примітки

Особиста інформація постраждалих цивільних осіб

Імена та особиста інформація цивільних осіб, які постраждали і чиї особиcті дані було встановлено, не було включено до нашого публічного архіву через постійні побоювання щодо їхньої безпеки та безпеки їхніх близьких, а також відповідно до Закону України “Про захист персональних даних” та інших нормативно-правових актів. “Airwars” зберігає захищений приватний архів інформації щодо цих осіб на випадок, якщо ситуація зміниться.

Пошкодження інфраструктури

Ми задокументовували пошкодження цивільної інфраструктури у тих випадках, коли також повідомлялося про загибель або поранення цивільних осіб. Наше визначення поняття “інфраструктура” може ще змінюватися, але на сьогоднішній день воно враховує будь-яку згадку в джерелах наступних термінів: медичні заклади, школа, сільське господарство, надання гуманітарної допомоги, гуманітарна евакуація, релігійна установа, ринок, газовий об’єкт, електростанція та водопровідна станція.

Виклики та обмеження

Щодо обліку жертв серед цивільного населення в Україні та Харківській області

Український уряд припинив публікувати загальнонаціональну оцінку втрат через чотири дні після початку війни. Організація Об’єднаних Націй, яка наразі є єдиним офіційним джерелом цих даних, не надає детальної інформації про втрати за регіонами. На початку травня 2023 року, за оцінками ООН, за 15 місяців на всій території України загинуло лише 8 800 українських цивільних осіб, переважно внаслідок застосування вибухової зброї. ООН неодноразово визнавала, що це занижена оцінка, тоді як українські військові прокурори вважають, що реальна кількість жертв може бути в 10 разів вищою.

Команда “Airwars”, що працює над дослідженням війни в Україні, з’ясувала, що місцеві джерела часто посилались на органи влади відносно інформації про втрати і кількість жертв, і рідше, ніж в інших конфліктах, за якими стежить “Airwars”, надавали оцінки кількості жертв серед цивільного населення з боку громадськості. Це можна пояснити тим, що ще до повномасштабного вторгнення в Україні функціонували офіційні структури безпеки, судово-медичні та судово-медичні установи, яким цивільні особи довіряли здійснення внутрішньої реєстрації шкоди, завданої цивільному населенню. Побоювання щодо можливої окупації та помсти в Харківській області під час проведення дослідження також можуть пояснити меншу готовність джерел публікувати інформацію про інциденти у відкритих джерелах.

Наша команда зафіксувала обмежену кількість повідомлень про поранення цивільних осіб у місцевих ЗМІ, натомість джерела часто згадують про цивільних осіб, яких “витягли з-під завалів”. За відсутності чіткої згадки про поранення ми не включали врятованих з-під завалів до числа постраждалих цивільних осіб. Однак ми долучали цю інформацію до нашого оцінювання інцидентів. Ми використовуємо її як альтернативний спосіб відстеження шкоди, завданої цивільним.

Щодо ідентифікації жертв та зниклих безвісти 

У низці інцидентів наші дослідники зіткнулися з однією серйозною прогалиною в оприлюдненій інформації, а саме з ідентифікацією жертв. В україномовних повідомленнях було мало згадок про імена жертв, а також обмежена інформація про їхню стать, вік або рід занять. Існує низка потенційних причин цієї прогалини, але ключовим фактором є Закон України “Про захист персональних даних”, а також інші нормативно-правові акти, які застосовуються органами влади для захисту особистих даних цивільних осіб. Це дозволяє розголошувати особисту інформацію лише тоді, коли на це є згода жертви або її сім’ї. Іншими причинами можуть бути ризики безпеки, пов’язані з документуванням шкоди, завданої цивільному населенню в районах активних бойових дій, таких як Харків, а також ускладнений або заборонений доступ цивільних осіб до зруйнованих або обвалених будівель у міських районах, коли вони шукають своїх близьких.

Ідентифікація цивільних осіб, загиблих під час конфлікту, також була особливо складною в Харківській області, зважаючи на те, що багато районів регіону були окуповані російськими військами протягом кількох місяців. У жовтні 2022 року українська влада повідомила, що знайшла сотні тіл на нещодавно відвойованих територіях. У випадках, коли причини смерті не були відомі і багато сімей все ще чекають на результати ДНК-тестів і додаткових розслідувань, щоб дізнатися про долю своїх близьких, ці жертви не були включені до нашої загальної кількості жертв. Деякі експерти стверджують, що на пошук та ідентифікацію жертв серед цивільного населення можуть піти роки. За оцінками Харківської правозахисної групи, лише в Харківській області зниклими безвісти вважаються майже 2 000 осіб.

(Translated to Ukrainian by Iryna Chupryna and Igor Corcevoi)

Основною мовою “Airwars” є англійська. У разі виникнення питань, пов’язаних з цим документом, будь ласка, перегляньте нашу англомовну версію тут або зв’яжіться з нами за адресою info@airwars.org

В період з 24 лютого по 13 травня 2022 року, під час вторгнення російських військ в Харківську область, від 275 до 438 цивільних осіб загинули внаслідок застосування вибухової зброї.

Дослідники “Airwars” задокументували всі повідомлення з відкритих джерел про завдану цивільному населенню шкоду і  протягом короткого періоду, відомого як “Битва за Харків”, виявили 200 інцидентів заподіяної шкоди. Поміж  щоденних повідомлень про загибель цивільних осіб, також повідомлялося про поранення більше 800 (за оцінками організації, до 829) цивільних осіб. У випадках, коли  місцеві джерела надавали більше детальну інформацію про жертв, “Airwars” встановив, що щонайменше 30 дітей, 52 жінки і 61 чоловік були ймовірно вбиті російськими військами.

Це дослідження є, мабуть, найбільш грунтовною базою даних у відкритому доступі про шкоду, завдану цивільному населенню у густонаселеній Харківській області, що межує з Росією.

Спираючись на розповіді місцевих мешканців, журналістів та організацій громадянського суспільства, цей звіт проливає світло на повсякденне життя харків’ян під обстрілами. Нижче ми представляємо результати дослідження повідомлень місцевих джерел про шкоду, завдану мешканцям Харкова, пошкодженя критично важливої інфраструктури та перешкоджання наданню життєво важливих послуг. Ми також пропонуємо до вашої уваги наш аналіз інформаційного середовища та непересічних викликів щодо точного документування людських жертв у складних обставинах війни.

Битва за Харків

Наша робота з документування жертв серед цивільного населення враховувала всі повідомлення з місцевих джерел про шкоду, завдану цивільному населенню вибуховою зброєю, на території всієї Харківській області за період, коли місто Харків та його околиці були об’єктом інтенсивних бойових дій, інакше відомих як “Битва за Харків”.

Друге за розміром місто України, Харків, є одним з найбільш постраждалих міст під час війни. Розташоване приблизно за 40 км від російського кордону, з великою кількістю російськомовного населення і тісними зв’язками з російською економікою, місто було ключовою ціллю агресора з початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року.

Коли російські війська вторглися в Україну з різних напрямків, тисячі військових увійшли до Харківської області. Міста і села зазнали сильних обстрілів. За кілька тижнів ключові міста області, зокрема, Ізюм, Куп’янськ та Балаклія, було окуповано російськими військами.

Сам Харків ніколи не був окупований, але, натомість, став ареною інтенсивних боїв. Багато мешканців покинули місто у перший місяць війни. За довоєнними оцінками,  населення Харкова становило 1,4 мільйона осіб, але у березні 2022 року, за повідомленнями місцевої влади, кількість населення зкоротилась до лише 300 000. Проте успіх Збройних сил України в обороні Харкова відіграв значну роль у зміцненні морального духу в перші дні російського вторгнення.

Наприкінці квітня 2022 року українські війська почали контрнаступ на Харків. 13 травня російські війська були витіснені з околиць міста. Остаточний відступ росіян був описаний як один з найбільших успіхів української армії з часу, коли війська РФ відмовилися від наступу на Київ. У червні 2022 року, за оцінками міського голови Ігоря Терехова, населення Харкова повернулося до рівня близько одного мільйона осіб.

Тим не менш, більшість окупованих територій Харківської області було відвойовано лише в ході успішного українського контрнаступу у вересні 2022 року.

Сьогодні ситуація в Харкові в цілому спокійна, хоча періодичні російські обстріли міста та області тривають. Інфраструктура міста залишається зруйнованою, а спустошливий вплив російської агресії виявляється як у втрачених життях цивільного населення, так і у великій кількості місцевих мешканців, які досі не повернулися до своїх домівок.

Процес архівування

Наш новий архів містить важливі подробиці про те, де і за яких умов постраждало цивільне населення. Ці подробиці було встановлено на основі повідомлень місцевих українських джерел під час війни в Харкові.

Наше дослідження, здійснене на основі відкритих джерел, має стати відправною точкою для слідчих, журналістів, правозахисних груп, а також сімей та окремих осіб, які постраждали внаслідок цього конфлікту. Ми збираємо та зберігаємо всі місцеві свідчення заради утворення постійної бази даних про заподіяну шкоду. Дослідження ставить на меті також  зберігти память про постраждалих внаслідок війни і дати зрозуміти потужним військовим формуванням у всьому світі, що завдана цивільному населенню шкода навіть в умовах інтенсивних міських боїв може і повинна бути зафіксована.

Наші оцінки завданої цивільному населенню шкоди не є остаточними, оскільки, враховуючи великі масштаби втрат серед цивільного населення, цілком імовірно, що не всі інциденти було охоплено джерелами, які ми відстежували.

Стислий опис нашої методології більш детально пояснює, як ми застосовували методологію реєстрації цивільних жертв в цьому густонаселеному і складному середовищі.

Частота та інтенсивність інцидентів завданої цивільному населенню шкоди

Протягом перших двох місяців російського вторгнення інциденти, пов’язані з нанесенням шкоди цивільному населенню, фіксувалися майже щодня. Цей інтенсивний період боїв за Харків був найбільш смертоносним для цивільного населення: лише за перші п’ять днів боїв було вбито від 18 до 38 цивільних осіб, а ще 119 отримали поранення.

В одному з інцидентів, відстежених “Airwars” 10 квітня, представник громади міста Золочів повідомив “Суспільному” телебаченню, що “з самого ранку Золочів обстрілювали майже весь день, а останні дві з половиною години – безперервно”. У квітні 2022 року мер Харкова Ігор Терехов описав місто як таке, що бомбардують “вдень і вночі“.

Навіть коли наприкінці квітня Збройні сили України витісняли російські війська з Харкова та його околиць, випадки завдання шкоди цивільному населенню було зафіксовано на решті території області: за день до того, як аналітики встановили перемогу України у битві за Харків, повідомлялося про загибель щонайменше двох цивільних осіб у результаті інцидентів за межами лінії фронту ЗСУ в Шебелинці, Дергачах та Балаклії.

Зазвичай цивільні особи були єдиними жертвами, про яких повідомлялося

Ключовою дискусією протягом  війни було питання про те, якою мірою російські війська завдавали ударів по легітимних військових цілях. Російські офіційні особи звинувачують Україну в тому, що вона розміщує військові об’єкти поблизу цивільних населених пунктів, тоді як Україна стверджує, що ці удари є навмисно невибірковими.

Наші дані свідчать про те, що в 95% випадків, коли цивільні особи були вбиті або поранені (189 інцидентів), місцеві джерела повідомляли, що цивільні були єдиними жертвами російських дій і не згадували про інші військові об’єкти або українських військовослужбовців, яким було завдано шкоди.

Хоча оприлюдення інформації про втрати серед українських військових заборонено згідно з українським законодавством, що, можливо, пояснює відносно низькі показники військових втрат, цей висновок перегукується з іншими повідомленнями правозахисних організацій, таких як Human Rights Watch.

У трьох інцидентах повідомлення з місцевих джерел були суперечливими або неясними щодо того, чи були серед постраждалих також українські військовослужбовці, чи лише цивільні особи.

У одному з інцидентів, що стався 26 березня, російські війська обстріляли місто Барвінкове в Ізюмському районі, внаслідок чого загинуло щонайменше четверо українських солдатів і одна цивільна особа. Численні українські джерела, в тому числі в соціальних мережах, зазначали, що обстріл спричинив пожежу в загальноосвітній школі. Згідно з повідомленнями одного з джерел, що повязано з проросійським акаунтом у соцмережах, школа використовувалася українськими силами для створення “живого щита” для українських солдатів. Джерело наполягало на тому, що жертвами російської ракети стали військові. Наша методологічна записка більше детально розяснює те, як ми оцінюємо та враховуємо суперечливу інформацію.

Життя під обстрілами 

Документуючи шкоду, завдану цивільному населенню, місцеві джерела надають унікальні свідчення повсякденного життя під час війни та висвітлюють далекосяжні наслідки агресії для цивільних.

Цивільні, які постраждалі від обстрілів під час перебування вдома

У щонайменше 60 інцидентах (що складає майже третину всіх повідомлень) цивільні особи були вбиті або поранені вдома внаслідок влучання російських артилерійських обстрілів або ударів у житлові будинки або споруди. В одному з інцидентів, що стався 17 березня 2022 року, мати та її чотирирічна донька спали у своєму будинку, коли почався обстріл. Джерела стверджують, що жінка накрила доньку своїм тілом, щоб захистити її. В результаті інциденту вона загинула, а донька отримала поранення.

Джерела повідомляли про цивільних, що загинули на своїх кухнях та у спальнях. Подробиці, надані місцевими ЗМІ, дають уявлення про втрачені життя: росіянки, яка жила в Харкові протягом десяти років; дев’яностошестирічного чоловіка, який пережив Голокост; двох сусідів, які збиралися разом пообідати – всі вони загинули в своїх будинках під час ймовірного російського бомбардування.

Місцеві джерела також зафіксували історії загибелі цивільних осіб, які намагалися врятуватися втечею. 6 квітня 2022 року повідомлялося про загибель 33-річного цивільного чоловіка після ймовірного російського обстрілу Золочева, Харківська область. Місцевий чиновник Віктор Коваленко заявив, що молодий чоловік біг “від свого будинку до підвалу сусідів” у пошуках притулку, “бо не мав власного. Він не пробіг і півтора метра – йому відірвало ноги вибухом”.

Порушення звичного ритму життя

За повідомленнями з місцевих джерел, деякі цивільні особи також були вбиті або поранені під час купівлі продуктів та інших необхідних речей.

28 лютого четверо місцевих мешканців, у тому числі дитина, були вбиті під час збору питної води після того, як вони полишили бомбосховище. 6 березня жінка отримала важкі поранення, стоячи в черзі перед магазином. А 24 березня під час одного смертельного інциденту, ймовірно, загинули шестеро цивільних осіб і ще до 17 отримали поранення внаслідок ймовірного російського обстрілу супермаркету.

Місцеві джерела зафіксували багато прикладів того, як трагедія обірвала або назавжди змінила звичне життя. В одному з інцидентів мати гуляла з донькою вулицею, коли, за повідомленнями, неподалік впав російський снаряд, вбивши її і серйозно поранивши доньку. В іншому випадку літня жінка, яка годувала котів у парку, була вбита в результаті ймовірного російського артилерійського обстрілу. Джерела також повідомляють, що матір двох дітей було вбито перед її будинком, коли вона розмовляла по телефону, повертаючись з магазину. Її сусідка розповіла “Суспільному”, що “якби вона прийшла на хвилину раніше, то, можливо, встигла б… Двоє дітей залишилися без матері”.

Повідомлялося також про постраждалих цивільних осіб, які чекали на громадський транспорт, їхали у своїх автомобілях або перебували на робочому місці.

У березні і травні, під час двох окремих інцидентів, кілька волонтерів і працівників зоопарку “Фельдман Екопарк”, розташованого на північ від Харкова, були вбиті або серйозно поранені в результаті російських обстрілів. Серед жертв був п’ятнадцятирічний хлопчик, який загинув під час спроби евакуювати тварин парку.

Руйнування міста

У Харкові найбільша кількість інцидентів, пов’язаних з завданням шкоди цивільному населенню, була зафіксована в Салтівському, Київському та Шевченківському районах та північній та східній частинах міста. У вересні 2022 року міський голова Харкова Ігор Терехов заявив в інтерв’ю, що “є житлові райони, де нічого не залишилося”.

За оцінками української влади, в Ізюмі, розташованому приблизно за 100 км на південь від Харкова і окупованому російськими військами понад шість місяців, було зруйновано від 70 до 80% житлових будинків.

“Airwars” встановив 56 інцидентів, в яких, окрім загибелі і поранень мешканців Харкова, також повідомлялось про пошкодження цивільної інфраструктури. В рамках цього звіту поняття “інфраструктура” визначається як будь-яка згадка наступних ключових термінів у джерелах: лікарні, школи, сільське господарство, служби доставки гуманітарної допомоги, шляхи гуманітарної евакуації, релігійні установи, ринки, системи енергопостачання (газо-, електро- та водопостачання).

Ми також відстежували пошкодження адміністративних будівель, магазинів, гуртожитків, парків, – включно з зоопарком, залізничних станцій, в’язниці та кладовища.

Відстежені “Airwars” інциденти, пов’язані з пошкодженням інфраструктури, відображають лише ті випадки, в яких також були зафіксовані смерті і поранення цивільних, і тому надають лише невеликий зріз більш масштабної картини пошкодження інфраструктури Харкова.

16 березня, за повідомленнями джерел, від двох до трьох цивільних осіб загинули і щонайменше п’ятеро, включно з трьома рятувальниками, отримали поранення внаслідок ймовірного російського обстрілу Новосалтівського будівельного ринку в Харкові. Джерела, які вдалося відстежити, не згадують про поранення військових або військові об’єкти, які було вражено.

Пошкодження і руйнування інфраструктури мали також опосередкований руйнівний вплив на життя цивільного населення. В одному з інцидентів, відстежених “Airwars”, після ймовірного російського удару було пошкоджено газопровід, що призвело до того, що понад 500 сімей тимчасово залишилися без газопостачання. В іншому інциденті, у травні 2022 року, 46-річну жінку було вбито на власному подвір’ї, коли вона готувала їжу на вогнищі через відсутність електрики.

Доступ до охорони здоров’я

Серед “відстежених” Airwars інцидентів, пов’язаних з пошкодженням інфраструктури, найбільша кількість згадок стосувалася закладів охорони здоров’я, що безпосередньо впливало на доступ цивільного населення до медичної допомоги.

“Airwars” задокументував пошкодження 16 медичних закладів під час інцидентів, в яких також загинули або були поранені цивільні особи. Серед них – лікарні, центр донорства крові, аптека і машина швидкої допомоги. 3 березня сирійський лікар, гінеколог родом з Дейр-Ез-Зора, був убитий, коли, як стверджується, російський міномет влучив у Харківську обласну лікарню.

За схемою, подібною до тієї, про яку часто повідомляють у Сирії, “Airwars” також відстежила три випадки так званих “подвійних ударів”, коли за одним ударом слідує наступний в той час, коли аварійні служби або цивільне населення реагують на інцидент. Ці інциденти також були зафіксовані проектом “Напади на охорону здоров’я”, який задокументував випадки багаторазових ударів по одним і тим же лікарням у Харкові: “В одну лікарню влучили п’ять разів, а в іншу – чотири рази”. Представники проекту додали, що в період з лютого 2022 року по грудень 2022 року в Харківській області було зафіксовано найбільшу кількість пошкоджених або зруйнованих лікарень в Україні.

Документуючи шкоду, завдану цивільному населенню, місцеві джерела також часто повідомляли про те, що російські бомбардування ускладнюють здатність рятувальників реагувати на інциденти.

В рамках інциденту з завданням шкоди цивільному населенню, про який повідомлялося в березні, видання “Харків сьогодні” повідомило, що рятувальники “не змогли навіть під’їхати” до Харкова “через постійні залпи ворожої артилерії”. Місяцем пізніше, під час іншого інциденту в Ізюмі, російські війська, за повідомленнями, атакували евакуаційні автобуси, що призвело до жертв серед цивільного населення. Одне з місцевих джерел стверджувало, що через зруйновані дороги і мости,  “а також через те, що російські окупанти забороняють пересування між селами в громаді”,  було неможливо доставляти медикаменти та іншу життєво необхідну допомогу.

Зброя та боєприпаси, які використовувались

Бойові дії в Харківській області переважно відбувалися із застосуванням вибухової зброї.

Згідно з повідомленнями, більшість цивільних осіб загинули або отримали поранення від артилерійського вогню (77% зафіксованих інцидентів), тоді як у решті інцидентів шкоду було заподіяно авіаударами (вісім інцидентів) або боєприпасами, що не розірвалися (шість інцидентів).

Від 12 до 14 цивільних осіб загинули і від 4 до 11 отримали поранення від закладених вибухових пристроїв і боєприпасів, що не розірвалися. В одному з таких випадків джерела повідомили, що двоє чоловіків у віці 30 років загинули, коли їхній автомобіль наїхав на протитанкову міну по дорозі до села Чорноглазівка. Один з них збирався відвідати свою матір. За словами місцевого чиновника, вони “загинули на місці, машину розірвало на шматки. Окупанти нещодавно відійшли з цього села і могли залишити вибуховий пристрій”

Невелика кількість відстежених “Airwars” інцидентів, пов’язаних з мінами або іншими вибухонебезпечними предметами, не відображає масштабу забруднення землі в Харківській області. Шкода, пов’язана із забрудненням земель, вірогідно не обмежиться початковим періодом війни, і про неї ще буде відомо у майбутньому.

Головний прокурор Харкова Олександр Фільчаков пояснив виданню “AP News”, що “ніхто не може зараз сказати, який відсоток території Харкова заміновано, ми знаходимо міни скрізь”.

У 14 інцидентах місцеві джерела звинувачували російські війська у застосуванні касетних боєприпасів. Використання Москвою такої зброї в Україні широко задокументовано. У квітні 2022 року “Airwars” показав наслідки влучання одного російського касетного боєприпасу у лікарню та центр донорства крові в Харкові на другий день вторгнення. Повідомлялося про пошкодження в радіусі 350 метрів. Того ж місяця троє саперів загинули і ще четверо отримали поранення під час спроби знешкодити ймовірно російські міни. Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський заявив, що серед боєприпасів, які вибухнули під час операції, були касетні боєприпаси.

В одному з інцидентів місцеві джерела згадували про використання російськими військами снаряда, який впав на фабрику з парашутом, також відомого як “парашутна бомба“. Внаслідок цього інциденту, який, як стверджується, був здійснений Росією, загинула одна цивільна особа і ще шість отримали поранення. У квітні про застосування такої зброї в Харкові вже повідомляв мер міста.

Інформаційний простір

Відповідно до стандартної методології “Airwars”, всі інциденти класифікуються відповідно до характеру інформації, отриманої щодо інциденту: інциденти, де всі джерела згодні щодо причини і випадку шкоди, позначені як “підтверджені”, інциденти, де джерела не згодні щодо того, хто несе відповідальність або чи були жертви серед цивільного населення, позначені як “спірні”, а інциденти, де є дуже мало джерел або повідомляється лише загальна інформація, позначені як “слабкі”. Більше подробиць у нашій методологічній записці.

У Харкові “підтверджені” інциденти, в яких джерела звинувачували російські війська у завданні шкоди цивільному населенню, становлять 138 інцидентів, і відповідають за жертви серед цивільного населення у кількості від 275 до 387.

Наша команда також зафіксувала ще два “підтверджені” інциденти, в яких усі джерела приписували відповідальність за шкоду, заподіяну цивільному населенню, Збройним силам України. На ці інциденти припадає від двох до п’яти жертв серед цивільного населення. Оскільки ця доповідь зосереджена на ймовірних діях Росії, ці два інциденти не були включені до загальної кількості жертв, хоча вони продовжують розслідуватися нашою дослідницькою групою.

“Слабкі” інциденти охоплюють 60 інцидентів, в яких загинуло від 41 до 42 осіб. У всіх цих “слабких” випадках відповідальність за шкоду, заподіяну цивільному населенню, покладалася на російські війська. У двох інцидентах деякі місцеві джерела стверджували, що шкода була завдана Збройними силами України, які відтісняли російські війська, і “Airwars” виявила жертви серед цивільного населення.

Хоча занепокоєння щодо дезінформації широко розповсюджені, “Airwars” виявила, що окремі звинувачення у завданні шкоди цивільному населенню рідко оскаржувалися предметно зі сторони Росії. У тих випадках, коли звинувачення в завданні шкоди відкидалися або оголошувалися хибними (фейковими), ці заяви в основному зосереджувалися на загальних тенденціях.

В ході дослідження було виявлено, що джерела, які дискредитують заяви про шкоду, завдану цивільному населенню Харкова та області, зазвичай поширюють два основних наративи: або джерело стверджує, що шкоду було нанесено Збройними силами України, або що українські військові навмисно встановлюють військову техніку в житлових районах або на об’єктах цивільної інфраструктури.

У цьому контексті можна згадати й заяви Росії на найвищому рівні про те, що Збройні сили України використовували цивільних як “живі щити”. У березні 2022 року, після загибелі індійського студента у Харкові внаслідок російського обстрілу, президент Володимир Путін заявив, що українські силовики використовували індійських студентів у Харкові як “живий щит”.

Інші заяви, виголошені Міністерством оборони Росії, містять звинувачення в тому, що українські сили навмисно знищують цивільну інфраструктуру, щоб захистити секретну інформацію –  наприклад, Фізико-технічний інститут у Харкові, в якому начебто розроблялися ядерні технології. 1 березня будівлю Харківської обласної державної адміністрації та площу Свободи в Харкові було обстріляно ракетою, що призвело до загибелі від шести до одинадцяти осіб, включно з дитиною. До 35 цивільних осіб, за повідомленнями, отримали поранення. Російські офіційні особи стверджували, що удар був навмисно нанесено українськими силами проти українських цивільних осіб, нібито “незадоволених міською адміністрацією”; тоді як президент України Володимир Зеленський заявив, що бомбардування здійснила Росія і що “на площі не було жодних військових цілей”.

Росія досі не визнала жодних жертв серед цивільного населення України, спричинених власними атаками, а в офіційних заявах, опублікованих Міністерством оборони Росії, неодноразово наголошувалось, що під російські обстріли та удари потрапляли лише військові об’єкти і так звані “бойовики”.

Критичні прогалини в обліку жертв

Основні відомості про зниклих безвісти осіб

У низці інцидентів наші дослідники зіткнулися з серйозною прогалиною в інформації, що є у відкритому доступі, – а саме, мало інформації щодо осіб жертв. В україномовних звітах було мало згадок про імена жертв, а також лише обмежена інформація про їхню стать, вік або рід занять.

Це кардинально відрізняється від інших конфліктів, за якими стежить “Airwars”, включаючи повітряні удари США в Ємені та Іраку, російські бомбардування в Сирії та ізраїльські бомбардування в Газі та Сирії.

Наприклад, за один інтенсивний місяць бомбардувань сирійського міста Алеппо російськими та сирійськими урядовими військами в липні 2016 року наша команда відстежила 76 різних інцидентів, в яких постраждало цивільне населення, і там ми встановили ідентичність 187 жертв. У березні 2022 року в Харківській області ми відстежили 70 окремих інцидентів, пов’язаних із завданням шкоди цивільному населенню внаслідок російських ударів, але загалом встановили ідентичність лише 37 жертв.

Існує декілька потенційних причин цього браку інформації. Ключовим фактором є політика України щодо захисту приватності, яку влада застосовує для захисту особистих даних цивільних осіб. Вона дозволяє оприлюднювати імена лише за згодою жертви або її/його сім’ї.

Україна є також державою з функціонуючими безпековими, розслідувальними, судово-медичними структурами та службами, які працювали над фіксацією завданої цивільному населенню шкоди ще з часів попередньої агресії Росії в Україні. В Іраку, Лівії, Сомалі та Сирії такі офіційні структури або відсутні, або викликають недовіру з боку цивільного населення. Таким чином, цивільні особи були змушені заповнювати прогалини – розміщувати інформацію про загиблих у соціальних мережах, зокрема, у Facebook.

Іншими причинами можуть бути безпекові ризики, пов’язані з документуванням завданої цивільному населенню шкоди в районах активних бойових дій, таких як Харків. Серед них,  зокрема, ускладнений або заборонений доступ цивільного населення до зруйнованих будівель в пошуках своїх близьких через загрозу від нерозірваних боєприпасів, а також перебої в роботі Інтернету та/або електрики, які не дають місцевому населенню можливості передавати інформацію зовнішньому світу.

Зниклі безвісти

Місцеві джерела, які документують завдану цивільному населенню в Україні шкоду, вказують на ключові виклики зі збором точних даних про жертви серед цивільного населення через складнощі з пошуком та ідентифікацією жертв. В одному з інцидентів, відстежених “Airwars”, місцеві джерела повідомили, що минуло 20 днів, перш ніж жінку та її 11-річного сина знайшли похованими під уламками свого будинку.

Деякі експерти стверджують, що на пошук та ідентифікацію жертв серед цивільного населення можуть піти роки, а Харківська правозахисна група підрахувала, що лише в Харківській області зниклими безвісти вважаються майже 2 000 осіб.

Інформація щодо окупованих територій

Ідентифікація цивільних осіб, загиблих під час конфлікту, була особливо складною в Харківській області, оскільки багато районів були окуповані російськими військами протягом декількох місяців. Деякі інциденти, ідентифіковані “Airwars”, стали відомими громадськості лише після того, як українські війська відновили контроль над певними районами. Наприклад, в Ізюмі “Airwars” знайшла відкриті джерела, які описували загибель цілої родини в травні 2022 року, коли їхній автомобіль наїхав на ймовірну російську міну під час спроби евакуюватися з Харкова. Лише в жовтні 2022 року поліція змогла вперше повідомити про цей інцидент, відвідавши місце трагедії та опитавши місцевих.

Губернатор Харківської області Олег Синєгубов стверджує, що “перше, що вони [російські війська] зробили на окупованих територіях , – це відрізали людей від будь-якої інформації”.

В іншому інциденті, що також відбувся в Ізюмі 9 березня 2022 року, російські військові завдали авіаударів, а потім обстріляли п’ятиповерховий житловий будинок, що призвело до його обвалення. Внаслідок інциденту загинуло від 47 до 54 осіб, у тому числі багато сімей, які опинилися під уламками. Широкого розголосу трагедія набула лише у вересні, коли українські війська відновили контроль над цим районом.

У жовтні 2022 року українська влада повідомила, що знайшла понад 500 тіл на нещодавно відвойованих територіях. Причини смерті досі невідомі, а багато сімей все ще чекають на результати ДНК-тестів і додаткових розслідувань, щоб дізнатися про долю своїх близьких.

У багатьох інцидентах, зафіксованих “Airwars”, джерела згадували про розпочаті Харківською прокуратурою розслідування ще під час активної фази конфлікту. Результати цих розслідувань, ймовірно, розкриють нові подробиці про характер і масштаби шкоди, завданої цивільному населенню.

“Airwars” продовжуватиме оновлювати наш архів по мірі надходження нової інформації.

Висновок

Хоча масштаб жертв російської агресії ще досі не відомий у повному обсязі, інциденти завдання шкоди цивільному населенню, які були задокументовані в Харкові, вкотре демонструють руйнівний вплив конфлікту на цивільне населення.

Тяжкість людських втрат під час війни спонукає до посилення заходів із захисту цивільного населення під час конфліктів у всьому світі, особливо в густонаселених районах. Спираючись на місцеві джерела, можна припустити, що з огляду на масшаб і тяжкість завданої цивільному населенню шкоди, війна в Україні матиме далекосяжні та довготривалі наслідки.

(Translated to Ukrainian by Iryna Chupryna and Igor Corcevoi)

Основною мовою “Airwars” є англійська. У разі виникнення питань, пов’язаних з цим документом, будь ласка, перегляньте нашу англомовну версію тут або зв’яжіться з нами за адресою info@airwars.org

From February 24th to May 13th 2022, between 275 and 438 civilians were alleged to have been killed by explosive weapons when Russian forces invaded the Ukrainian region of Kharkiv.

Airwars researchers documented all open source accounts of civilian harm, identifying 200 harm incidents during the short period known as the ‘Battle of Kharkiv’. Alongside the almost daily reported civilian deaths, up to 829 civilians were reported injured. In cases where the identity of the victims were reported by local sources, Airwars identified at least 30 children, 52 women and 61 men likely killed by Russian forces.

This research represents perhaps the most granular openly available database on civilian harm in the densely populated oblast that borders Russia.

In bringing together the stories shared by local residents, journalists and civil society organisations, the following research brief offers an insight into life under bombardment. We present our findings below on where and how local sources reported harm to the residents of Kharkiv, how critical infrastructure has been damaged and how essential services have been disrupted. We also present our analysis of the information environment, and the unique challenges of accurate casualty recording in this complex battleground.

Battle of Kharkiv

Our casualty recording efforts cover all local allegations of civilian harm from explosive weapons throughout Kharkiv oblast, for the period when the Kharkiv city and its surroundings were subject to an intense period of fighting – otherwise known as the ‘Battle of Kharkiv’.

The second largest city in Ukraine, Kharkiv has been among the hardest hit urban areas in the war. Located some 40km from the Russian border, with a large Russian speaking population and close ties to Moscow’s economy, it was a key target when the invasion began on February 24, 2022.

As Russian forces invaded Ukraine from multiple directions, thousands of troops entered the Kharkiv region. Cities and villages were heavily shelled. In a few weeks key towns and cities in Kharkiv oblast were occupied by Russian forces, including Izyum, Kupiansk and Balaklia.

Kharkiv city itself was never occupied but instead became the scene of intense fighting and a mass exodus. Pre-war analysis estimated its population at 1.4 million, but by March 2022 that number had allegedly fallen as low as 300,000. Yet the success of the Ukrainian Armed Forces in defending Kharkiv is believed to have played a significant role in bolstering morale in the early days of the Russian invasion.

At the end of April 2022, Ukrainian forces began a counter offensive in Kharkiv. By May 13th, Russian forces were pushed from the surroundings of the city. The eventual Russian retreat was described as one of the Ukrainian military’s fastest advances since Russian troops abandoned their assault on Kyiv. In June 2022, Mayor Ihor Terekhov estimated Kharkiv city’s population had returned to around one million.

However, in the wider Kharkiv region, most occupied areas were only reclaimed following the successful Ukrainian counter-offensive in September 2022.

Today Kharkiv city is largely calm, though occasional Russian shelling continues in the oblast. The city’s infrastructure remains devastated while the human impact can be counted both in the lives lost and the large number of residents who have still not yet returned.

The archiving process

Our new archive contains crucial details about where and how civilians were harmed, as reported by local sources during the war in Kharkiv.

Our open source research is intended to be the starting point for investigators, journalists, human rights groups and families and individuals affected by this conflict, as we aggregate and preserve all local allegations to build a permanent database of harm. It is also aimed at humanising those harmed in war, and to make it clear to powerful militaries around the world that civilian harm, even in the most intense modern urban battlefields, can and must be recorded.

Our estimates of civilian harm are not definitive, as, given the widespread scale of casualties, it is likely that other incidents were not covered by sources we have tracked.

Our methodology note outlines in more detail how we applied our casualty recording methodology to this dense and complex battleground.

Frequency and intensity of harm incidents

Civilian harm incidents were recorded almost daily for the first two months of the invasion. This intense period of battle was the most deadly for civilians: in the first five days of fighting alone, between 18 and 38 civilians were reported killed, and up to another 119 wounded.

In one incident tracked by Airwars on April 10th, a community official in the city of Zolochiv told Suspilne TV that “since the morning, Zolochiv has been under fire almost all day, and for the last two and a half hours it has been non-stop.” In April 2022, the Mayor of Kharkiv, Ihor Terekhov, described the city as being bombed “day and night.”

Even as the Ukrainian Armed Forces were pushing back Russian troops from Kharkiv city and its surroundings towards the end of April, civilian harm incidents continued throughout the rest of the oblast: the day before analysts considered Ukraine had likely won the Battle for the city of Kharkiv, at least two civilians were reported killed in incidents beyond AFU front lines in Shebelynka, Derhachi and Balaklia.

Civilians were usually the only reported casualties

A key debate throughout the war has been the extent to which Russian forces have been striking legitimate military targets. Russian officials accuse Ukraine of placing military targets near civilian population centres, while Ukraine has claimed that the strikes are deliberately indiscriminate.

Our data shows that in 95% of cases where civilians were allegedly killed or injured (189 incidents), local sources reported that civilians were the only victims of Russian actions, and did not mention any other military object or Ukrainian military personnel harmed.

While public reporting on Ukrainian military casualties is forbidden under Ukrainian law, which may be a factor in the relatively low numbers, this is a finding that echoes other on the ground reporting from human rights organisations, such as Human Rights Watch.

In three incidents, the sources were conflicted or unclear as to whether among those reportedly harmed were also members of the Ukrainian military or only civilians.

In one incident, on March 26th, Russian forces reportedly shelled the town of Barvinkove in Izyum district, resulting in the deaths of at least four Ukrainian soldiers and one civilian. Multiple Ukrainian sources, including on social media, covered the event, noting that the shelling caused a fire in a secondary school. One source known to come from a pro-Russian account claimed that the school was being used by Ukrainian forces to create a “human shield” for Ukrainian soldiers. It reiterated that a Russian missile caused the casualties but referred to those killed and injured as soldiers. See our methodology note for how we assess and account for conflicting information.

Life under bombardment

In documenting civilian harm, local sources revealed key insights into civilians’ daily lives, and the far-reaching human toll of war.

Harmed at home

In at least 60 incidents (nearly a third of all allegations), civilians were reported to have been killed or injured at home when Russian artillery shelling or strikes hit residential buildings or houses. In one incident, on March 17th 2022, a mother and her four-year-old daughter were reportedly sleeping in their house when the shelling started. Sources claimed that the woman covered her daughter with her body to protect her. She was killed in the incident while her daughter was injured.

Sources reported civilians killed in their kitchens and bedroom. Details provided by local media give an insight into lives lost: of a Russian woman who had been living in Kharkiv for ten years; of a ninety-six year old man who survived the Holocaust, of two neighbours about to have lunch together  – all killed in their homes by alleged Russian bombardment.

Local sources also recorded stories of civilians killed while running for safety. On April 6th, 2022, a 33-year-old civilian was reported killed after an alleged Russian shelling of Zolochiv, Kharkiv. A local official, Viktor Kovalenko, stated that the young man was running “from his house to the basement of his neighbours” for shelter “because he didn’t have his own. And he didn’t run a metre and a half – his legs were blown off by an explosion.”

Routines disrupted

Civilians were also killed or injured while buying groceries and getting other essential supplies, according to local sources.

On February 28th, four civilians, including a child, were reportedly killed collecting drinking water after leaving their bomb shelter. On March 6th, a woman was severely injured while queuing in front of a shop. And on March 24th, in one deadly incident, six civilians were likely killed and up to 17 others injured in an alleged Russian shelling on a supermarket.

Many examples of daily routines disrupted by tragedy were recorded by local sources. In one incident, a mother was reportedly walking with her daughter in the street when an alleged Russian shell landed close by, killing her and seriously injuring her daughter. In another incident, an elderly woman feeding cats in a park was killed by alleged Russian artillery shelling. Sources also reported a mother was killed while she was on the phone coming back from a store, in front of her house. Her neighbour told Suspilne News that “If, perhaps, she had come a minute earlier, she would have had time… Two children were left without their mother.”

Civilians were also reported harmed while waiting for public transport, while driving in their cars, or while at work.

In March and May, in two separate incidents, several volunteers and workers at Feldman Ecopark, a zoo located north of Kharkiv city, were killed and seriously injured by reported Russian shelling. Among the victims was a fifteen-year old boy who died while attempting to evacuate the park’s animals.

Destruction of a city

In Kharkiv city, the highest number of incidents of civilian harm were recorded in Saltivskyi, in Kyivsky and Shevchenkivskiy city districts, the northern and eastern parts of the city. In September 2022, Kharkiv Mayor Ihor Terekhov said in an interview that ‘there are some residential areas where there is nothing left’.

In Izyum, a city located some 100km south of Kharkiv, which was occupied by Russian forces for over six months, Ukrainian officials estimated that between 70 and 80% of residential buildings have been destroyed.

Airwars identified 56 incidents where civilian infrastructure was damaged alongside reports of the deaths and injuries of Kharkiv residents. For the purposes of this report, ‘infrastructure’ has been defined as any mention of the following key terms by sources: hospital, school, agriculture, humanitarian delivery services, humanitarian evacuation routes, religious institutions, marketplaces, energy supplies (gas, power, and water infrastructure).

We also monitored damage to administration buildings, shops, hostels, parks – including a zoo -, railway stations, a prison facility, and a cemetery.

The incidents related to infrastructure damage tracked by Airwars only reflects those cases where civilian deaths and injuries were also recorded, providing just a small snapshot into the wider picture of damaged infrastructure in Kharkiv.

Damage and destruction to infrastructure have reverberating effects on civilian lives. In one civilian harm incident tracked by Airwars, a gas pipeline was damaged following an alleged Russian strike, leading to more than 500 families being left temporarily without gas supply. In another incident, in May 2022, a 46-year-old woman was reportedly killed in her backyard while she was cooking over a fire due to a lack of electricity.

Access to healthcare

Among the incidents with reference to infrastructure damage tracked by Airwars, the highest number of mentions were related to healthcare institutions, directly impacting access to medical treatment for civilians.

Airwars documented damage to 16 healthcare facilities in incidents where civilians were also killed or injured. Among these were hospitals, a blood donation centre, a pharmacy, and an ambulance. On March 3rd, a Syrian doctor, described as a gynaecologist originally from Deir Ezzor, was killed when an alleged Russian mortar hit the Kharkiv Regional hospital.

In a pattern similar to what is often reported in Syria, Airwars also tracked three allegations of so-called double-tap strikes, where a strike is followed by a second round of strikes just as emergency services or nearby civilians respond to the incident. These incidents were also captured by the Attacks on Healthcare Project, which documented cases of multiple strikes targeting the same hospitals in Kharkiv: “One was hit five times, and another was hit four times”. They added that between February 2022 and December 2022, the Kharkiv region recorded the highest number of damaged or destroyed hospitals in Ukraine.

In documenting civilian harm, local sources also often reported on the challenge that Russian bombardment was having on the ability of rescuers to respond to the incidents.

In a civilian harm incident reported in March, Kharkiv Today reported that rescuers “could not even drive up” to Kharkiv “due to constant volleys of enemy artillery.” One month later, in another incident in Izyum, Russian forces reportedly hit evacuation buses, causing civilian casualties. One local source claimed that due to destroyed roads and bridges in the area, it was impossible to bring medicine and other vital aid, “as well as the fact that the Russian occupiers prohibit movement between villages in the community.”

Munitions documented

The fighting in Kharkiv oblast mainly took place with the use of explosive weapons.

Civilians were predominantly reported killed or injured by artillery fire (accounting for 77% of incidents recorded), while the remaining incidents of harm resulted from airstrikes (eight incidents) or unexploded ordnance (six incidents).

Between 12 and 14 civilians were recorded killed, and between four and 11 injured, by planted explosives and unexploded ordnance. In one such case, sources reported that two men in their 30s were killed when their car drove over an anti-tank mine while driving to Chornohlazivka village. They were reportedly on their way to visit one of their mothers. According to a local official, the two “died on the spot, the car was blown to pieces. The occupiers had recently withdrawn from this village, they could have left it behind.”

The limited number of incidents related to mines or other explosive hazards tracked by Airwars does not reflect the scale of land contamination in the Kharkiv region, given the fact that harm related to contamination is likely to occur and be reported well beyond the initial campaign period.

Kharkiv Chief Prosecutor, Oleksandr Filchakov, explained to AP News that “no one can say now the total percentage of territory in Kharkiv that is mined, we are finding them everywhere.”

In 14 incidents, local sources accused Russian forces of having used cluster munitions. The use by Moscow of such weapons in Ukraine has been widely documented. In April 2022, Airwars showed the impact of a single Russian cluster munition that struck a hospital and blood donation centre in Kharkiv on the second day of the invasion. Damage was reported in a 350m radius. The same month, three deminers were killed and four others injured while trying to remove alleged Russian mines. Ukrainian Interior Minister Denys Monastyrskiy stated that cluster munitions were among the munitions that exploded during the operation.

In one incident, local sources mentioned the use of a projectile by Russian forces that fell on a factory with a parachute, also referred to as “parachute bomb”. The alleged Russian incident led to one civilian killed and up to six others injured. By April, the use of such weapons was already being reported in Kharkiv city by the Mayor of Kharkiv.

The information environment

As per Airwars’ standard methodology, all incidents are categorised according to the nature of information identified in relation to the incident: incidents where all sources are in agreement about the cause and case of harm are marked ‘fair’, incidents where sources disagree as to who was responsible or if civilian casualties occurred are marked ‘contested’, and incidents where there are very few sources or only generic information reported are marked ‘weak’. See our methodology note for details.

In Kharkiv, ‘fair’ events – where sources accused Russian forces for civilian harm accounted for 138 incidents, and between 275 and 387 civilian casualties.

Our team also recorded two additional ‘fair’ incidents where all sources attributed civilian harm to Ukrainian Armed Forces. These incidents account for between two and five civilian deaths. As this Brief focuses on alleged Russian actions, these two incidents were not included in our casualty totals, though they continue to be investigated by our research team.

‘Weak’ incidents accounted for 60 incidents, and between 41 and 42 casualties. All of these ‘weak’ cases accused Russian forces of being responsible for the civilian harm. In two incidents, Airwars found civilian casualties where some local sources alleged that harm resulted from the Ukrainian Armed Forces as they were pushing back Russian forces.

Although concerns around disinformation are widespread, Airwars found that individual civilian harm allegations were rarely contested in any level of detail. Where civilian harm claims were dismissed or accused of being fraudulent, accounts mainly focused on general trends.

Two types of information were found to typically be put forward by sources discrediting local civilian harm claims: either the source claimed that harm was caused by Ukrainian Armed Forces, or that Ukrainian troops were deliberately installing military equipment in residential areas or inside civilian infrastructure.

This includes claims by the Russian state at the highest levels, that the Ukrainian Armed Forces have used human shields. In March 2022, President Vladimir Putin alleged that Ukrainian security forces used Indian students in Kharkiv as “human shields” after an Indian student was reported killed in Kharkiv city by Russian shelling.

Other claims communicated by the Russian Ministry of Defense include allegations that Ukrainian forces deliberately destroyed civilian infrastructure to protect sensitive information; such as the Institute of Physics and Technology in Kharkiv, in which nuclear technology was apparently being developed. On March 1st, the building of the Kharkiv Regional State Administration and Svobody Square in Kharkiv city were hit by a rocket, leading to six to 11 casualties, among them a child, and up to 35 civilians were allegedly injured. Russian officials alleged that the strike was voluntarily conducted by Ukrainian forces against Ukrainian civilians ‘dissatisfied with the city administration’; while Ukrainian President Volodymyr Zelensky claimed Russia conducted the bombing and that ‘there were no military targets in the square’.

Russia has not admitted to any civilian casualties yet and official statements published by the Ministry of Defense repeatedly affirmed that only military targets and combatants were hit by Russian shelling or strikes.

Critical gaps in casualty records

Key details of victims missing

In a number of incidents our researchers encountered a major gap in the information publicly available – the identities of the victims. In Ukrainian language reporting there has been few mention of names of victims, and limited information related to their gender, age or occupation.

This differs dramatically from other conflicts Airwars has monitored, including US airstrikes in Yemen and Iraq, Russian bombing in Syria, and Israeli bombardment in Gaza and Syria.

As an example, in one intense month of Russian and Syrian government bombing of the Syrian city of Aleppo in July 2016, our team tracked 76 different civilian harm incidents – in which we recorded 187 named victims. In March 2022, in the Kharkiv region, we tracked 70 separate civilian harm incidents from Russian strikes, but only a total of 37 named victims.

There are a number of potential reasons for this gap. A key factor is Ukraine’s privacy policy that is being applied by authorities to protect civilians’ identities. This allows the release of names only when approval has been given by the victim or his/her family.

Ukraine also has a functioning state, with security, investigative, forensic and medico-legal structures that worked to record civilian harm since earlier Russian advances on the country. In Iraq, Libya, Somalia and Syria such official structures are either lacking or distrusted by civilians. As such civilians have been forced to fill the gaps – posting details of the dead on social media, particularly Facebook.

Other reasons might involve security risks related to documentation of civilian harm within areas of active combat such as Kharkiv, including difficult or forbidden access for civilians to destroyed or collapsed buildings in urban areas looking for their loved ones due to safety issues relating to unexploded ordnance, as well as internet and/or electricity blackouts that prevented local people from communicating information to the outside world.

Missing persons

Local sources documenting civilian harm in Ukraine reveal key challenges in capturing accurate civilian casualty records due to the difficulties in recovering and identifying victims. In one incident tracked by Airwars, local sources reported that it took 20 days before a woman and her 11-year old son were found buried under the rubble of their house.

Some experts have said that it could take years to find and identify civilian victims, with Kharkiv Human Rights Protection Group estimating that nearly 2,000 individuals remain missing in Kharkiv oblast alone.

Information in occupied areas

The identification of civilians killed in the conflict has been particularly challenging in Kharkiv Oblast given that many areas were occupied by Russian forces for several months. Several incidents identified by Airwars were only widely reported after Ukrainian forces had retaken control of certain areas. In Izyum, for example, Airwars identified open sources that described the death of an entire family in May 2022, when their car drove over an alleged Russian mine as they attempted to evacuate Kharkiv. It was not until October 2022 that police forces were able to report the incident for the first time through on the ground interviews and a site visit.

In areas under occupation, Kharkiv governor Oleg Synegubov stated that “the first thing they [Russian forces] did was to cut people off from any information”.

In another incident, also in Izyum city, on March 9, 2022, the Russian military was reported to have launched airstrikes on and then shelled a five story residential building – causing it to collapse. The incident killed between 47 to 54 people, including many families who were trapped in the debris. The incident was only widely reported in September, when Ukrainian forces retook control of the area.

In October 2022, Ukrainian authorities reported that they found more than 500 bodies in newly retaken areas. The causes of death are still unknown, while many families are still waiting for the results of DNA tests and additional investigations to know the fate of their loved ones.

In many incidents recorded by Airwars, sources recorded mentions of investigations launched by the Kharkiv Prosecutor Office while the conflict is still ongoing. The outcomes of these investigations are likely to reveal new details about the nature and scale of civilian harm.

Airwars will continue to update our archive as new information comes to light.

Conclusion

While the full human toll of the war is not yet fully known, the harm documented in Kharkiv reveals once again the devastating impact of conflict on civilian populations.

The severity and nature of this human cost of war underlines the need for greater measures to protect civilians in conflict across the world, particularly in densely populated areas. As documented widely by local sources, the level and severity of harm is likely to have long lasting and reverberating effects for many years to come.