News

News

Photo by Ahmad Al-Basha/Agence France-Presse, taken from Flickr under Creative Commons

Published

April 18, 2024

Written by

Megan Karlshoej-Pedersen

Header Image

Photo by Ahmad Al-Basha/Agence France-Presse, taken from Flickr under Creative Commons

In November 2023, Airwars and Article 36 co-convened a workshop to explore military perspectives on the opportunities and challenges arising in the implementation of the Political Declaration on Strengthening the Protection of Civilians from the Humanitarian Consequences Arising from the Use of Explosive Weapons in Populated Areas.

In the workshop report, we summarise the discussions held and challenges identified during the two-day workshop. We draw on these lessons, and our wider work on EWIPA, to make recommendations to states and militaries working to implement the declaration, and civil society organisations focused on supporting this process.

The workshop focused on exploring operational policies and practice regarding the use of explosive weapons during military operations in populated areas, with reference to the Declaration. Using a scenario-based approach, the workshop aimed to identify, and raise awareness of, changes to policies and practices that are necessary for the effective implementation of the operational provisions of the Declaration, ahead of the first official follow-up meeting of states and civil society which will be held in Oslo next week.

Participants in the workshop included active and retired members of national armed forces and defence ministry officials from 8 Western states, as well as participants from NATO, the International Committee of the Red Cross (ICRC), and civil society organisations.

Key findings 

A summary of the key recommendations and good practices outlined during the workshop are summarised below:

    Efforts to disseminate and promote engagement with the Declaration at the national level are required within relevant ministries and departments as well as the armed forces. A process of policy review, revision and development by signatory states is an essential element of the implementation process. To promote and implement the Declaration, it is vital to include both leaders at the strategic/political level as well as commanders at the operational level. Commanders have a key role to play in ensuring civilian harm is mitigated, particularly from the use of explosive weapons in populated areas. The Declaration’s central commitment points towards national-level policies and doctrines as the framework through which it should be implemented. Weapon selection, including a proper understanding of the technical effects of different weapons and how those effects will be influenced by the built environment, is critical to mitigating civilian harm from explosive weapons. States should critically review their approaches to and capacity for undertaking civilian harm tracking in line with established good practice.

The full workshop report can be found here.

▲ Photo by Ahmad Al-Basha/Agence France-Presse, taken from Flickr under Creative Commons

Published

March 27, 2024

One of ten winners from nearly 600 entries for prestigious journalism prize

Airwars has won a Sigma award recognising excellence in data journalism, while the organisation’s investigative work has also been nominated three times at the forthcoming Amnesty Media Awards.

The article, titled The Year of the Shahed, was one of ten winners selected by Sigma from a total of 591 submissions by more than 300 news organisations.

The investigation involved gathering all open-source allegations of Russia’s use of the Iranian-made Shahed drone to attack Ukrainian civilians, as well as researching the European links to the specific component parts found in them. It was produced in collaboration with the German newspaper Der Spiegel after a grant by Investigative Journalism for Europe.

A still image from the article

Commenting on the article, the Sigma prize committee said: “The increasing digitisation, mechanisation, and automatisation of warfare is a worrying trend that will likely accelerate in years to come. This story about affordable but highly effective Iranian drones (actually, pseudo-missiles) used by Russia in Ukraine is a good example of what investigative and data journalism can do to warn readers about such trends.”

“The piece combines in-depth data analysis of attack patterns, first-person accounts of their consequences, and plenty of context of both the history of this weaponry and of the way it’s operated. The story weaves the narrative with photographic and audio evidence, along with a simple but effective series of data visualizations, scrollytelling sequences, and well-executed vector 3D renderings of the drones. In summary, it’s a rich multimedia experience.”

The article was written by Sanjana Varghese, Nikolaj Houmann Mortensen, Iryna Chupryna and Rowena De Silva of Airwars, as well as Oliver Imhof and Alexander Epp of Der Spiegel. It was designed visually by Airwars’ Júlia Nueno and Azul De Monte.

Among the other projects recognised by the judges were international news organisations including the Financial Times and Bloomberg, as well as local news organisations in Nigeria, Bangladesh and elsewhere.

The full award ceremony can be viewed below and Nikolaj Houmann Mortensen will discuss the article at a panel discussion during the International Journalism Festival 2024 in Perugia, Italy on April 20, 2024.

Separately, Airwars received three nominations for the forthcoming Amnesty Media Awards. The awards celebrate vital stories related to issues of human rights, with the winners to be announced on on May 9th, 2024.

Airwars was the smallest organisation to have been nominated, with almost all other candidates major international news organisations. Only the BBC and The Guardian received more than three nominations.

Airwars and The Guardian were nominated in two categories for a joint investigation into the hidden civilian toll of British airstrikes in Iraq and Syria during the campaign against the so-called Islamic State. The two-year investigation combined months of document analysis to identify likely UK strikes, with reporting from the ground in Mosul speaking to victims.

The longform reportage from Iraq, written by Emma Graham-Harrison of The Guardian and Airwars’ Joe Dyke, was nominated for Best Written Feature, while the Airwars immersive article was nominated in the digital creativity section. The entire investigation has also been nominated in the Outstanding Investigative Reporting category at the forthcoming Fetisov Awards.

Separately Airwars’ Sanjana Varghese was among four nominees in the The Gaby Rado Award for New Journalist category for her work leading the Shahed investigation.

Published

July 14, 2023

Written by

Megan Karlshoej-Pedersen

Header Image

UN Headquarters in Geneva (photo from Wikimedia Commons)

New UN Human Rights Council study emphasises importance of casualty recording for human rights

A breakthrough United Nations report outlining the importance of casualty recording for the protection and promotion of human rights has received nearly universal support at the Human Rights Council’s 53rd session.

The report, which linked casualty recording and human rights obligations directly, received widespread support at the council on July 3rd – with 19 states and observers expressing support for the findings and recommendations. Only one state, Venezuela, expressed objections.

The study will create pressure on states – many of which have previously expressed confusion and hesitancy regarding their obligations around casualty recording – to do more to monitor the civilian impact of conflict.

Setting the tone for the Council session, the report from the High Commissioner for Human Rights recommended that states: “ensure that casualty recording systems and policies are in place and report publicly on all casualties believed to have resulted from hostilities or violence and their circumstances, including for reparations and accountability”.

If implemented, such measures would create a global best practice around casualty monitoring. There is currently little transparency about how states record casualties from their own actions, and state militaries often face accusations of undercounting the civilian impact of their actions.

In the United Kingdom, for example, the Ministry of Defence refuses to publicly disclose details on its own mechanism for casualty recording in the war against ISIS. Airwars is challenging this position in a tribunal later this year.

The importance of casualty recording 

The High Commissioner’s report emphasised; “Casualty recording is an important and effective means of delivering on a range of fundamental human rights”. The report further notes: “In addition to disciplinary and accountability measures, such information can be used to foster compliance with international law, including by changing practices and behaviour and enhancing training to this end.”

The US delegation reflected on casualty recording in Ukraine, acknowledging that: “we still do not know the full picture. For that reason, we must advance efforts to create a comprehensive casualty recording system that accounts for all casualties, both civilian and military.”

The delegation went on to emphasise that the US is keen to “aid the international community in developing a casualty reporting mechanism at the international level to contribute to equal access to justice for all”

The support for casualty recording is particularly significant in the context of other successes for civilian protections at the UN last week. In a statement welcoming the report on casualty recording, 56 states of the ‘Group of Friends of R2P’ emphasised the connection between casualty recording and atrocity prevention.

A week earlier, a resolution was adopted at the General Assembly creating an independent institution to examine the fate of all people who are missing in Syria. Since the beginning of the Syrian conflict in 2011, an estimated 130,000 people have gone missing or been forcibly disappeared.

The moves at the UN follow other international assertions on the importance of casualty recording. The Explosive Weapons Declarations, signed by nearly 90 states in November last year, urges states to “record and track civilian casualties, and [ensure] the use of all practicable measures to ensure appropriate data collection.” The US’ Civilian Harm Mitigation and Response Action Plan (CHMRAP), which is widely seen as one of the most ambitious and detailed national policies on this topic, highlights that “developing standardized reporting procedures for operational data to inform civilian harm assessments …will improve DoD’s ability to mitigate and respond to civilian harm.”

The work of independent civil society organisations

Airwars has been collaborating with civil society organisations, particularly Every Casualty Counts and other partners in the Casualty Recorder’s Network, to present evidence for the Human Rights Council report over the last year.

Last year, Every Casualty also released a hard hitting report outlining the requirements for casualty recording across legal regimes. It found that “international humanitarian and human rights law contain extensive requirements regarding states’ duties to account for the dead and missing in armed conflict and other situations of gross human rights violations… these duties are universally binding on all states.”

The work of these organisations was emphasised throughout the report. On the work of Airwars, the report highlighted our work with the US military and Government in particular, highlighting that: “more than 70 per cent of United States internal inquiries into civilian casualties caused by air strikes in the Syrian Arab Republic and Iraq since 2014 have been based on casualty recording submitted by Airwars.”

The report also drew attention to the advocacy work of organisations like Airwars, writing: “…following years of advocacy and engagement based in part on [Airwars’] findings on casualties in Iraq, Libya, Somalia, the Syrian Arab Republic and Yemen, the United States Department of Defense issued the Civilian Harm Mitigation and Response Action Plan in August 2022.”

We welcome the findings of the report on casualty recording and the widespread support it received at the Human Rights Council last week. It brings clarity to the requirements on states and reaffirms, at an international level, the importance of accurately recording and reporting on casualties in warfare.

▲ UN Headquarters in Geneva (photo from Wikimedia Commons)

Published

July 6, 2023

Written by

Nikolaj Houmann Mortensen and Sanjana Varghese

published in partnership with

Share on

Airwars/FT partnership finds facility at centre of Russo-Iranian UAV partnership recruiting specialist engineers and Farsi speakers

This article was originally published in the Financial Times and written by Airwars’ Nikolaj Houmann Mortensen and Sanjana Varghese, along with multiple reporters from the FT.

Russia’s covert drone partnership with Iran has included close co-operation on a new factory in the Russian province of Tatarstan, where Moscow has converted an agricultural unmanned aerial vehicle maker to supply its war effort in Ukraine.

Albatross, the company operating on a key site for Russo-Iranian collaboration, has produced reconnaissance drones for President Vladimir Putin’s defence ministry, with roughly 50 delivered for combat in eastern Ukraine.

The factory is at the centre of an expanding tech partnership with Tehran, whose expertise Moscow has relied on to establish a domestic drone-building capability to support its invasion and further skirt western sanctions.

Activity at the Russian facility has increased in recent months, with the business park where it is based launching a recruitment drive for UAV engineers and Farsi speakers able to translate “technical documents”, according to adverts and social media posts.

Albatross, a Russian group that previously specialised in farming tech, built its new factory inside the Alabuga special economic zone in Tatarstan — a site the US has claimed is the centre of the Tehran-supported effort to develop Russia’s capacity in making drones.

In a video released last month, Russia’s Ministry of Defence showed soldiers in Ukraine launching reconnaissance drones, which it referred to as “Albatross” drones. In a statement to Russian state media, the company said they had supplied 50 M5 drones. The drones appear identical to ones being built at the Alabuga factory.\

In February, the Institute for Science and International Security, a Washington think-tank, first reported that Albatross had established itself in Alabuga and they noted job advertisements had been placed in the area for UAV engineers.

From October 2022, the business park sought candidates for roles with titles such as “UAV production director”, “UAV designer” and “UAV chief technologist”.

Airwars, a conflict monitoring group based at Goldsmiths, a college of the University of London, found several ads for UAV-related jobs cited a requirement to understand “reverse-engineering processes”. In addition, they found the business park has also posted advertisements for Farsi interpreters who will be required to travel, perform simultaneous translation and translate technical documents.

In June, the White House issued satellite photographs that identified two buildings in the Alabuga zone area as a key part of Iran’s attempts to help Moscow increase its drone capacity. “We are also concerned that Russia is working with Iran to produce Iranian UAVs from inside Russia,” said John Kirby, the US National Security Council spokesperson.

The Financial Times and Airwars have identified Albatross as the drone-builder in one of those buildings. Statements by Albatross on the floor space of their facilities match the official dimensions of one of the buildings. In addition, an address listed on Albatross’s website seems to correspond to the location identified by the US photograph.

 

The article can be read in full here.

 

The research for this investigation was supported by a grant from the Investigative Journalism for Europe (IJ4EU) fund.

Share on

published in partnership with

Published

July 2023

Цей огляд методології супроводжує нашу аналітичну записку “Характер шкоди, завданої цивільному населенню внаслідок дій Росії в Харківській області, згідно з повідомленнями місцевих джерел”, нашу сторінку з інформацією про війну в Україні та архів з детальним описом кожного із закументованих інцидентів з завдання шкоди цивільному населенню.

Цей підхід було розроблено під час документування конфліктів у Лівії, Сирії, Іраку, Ємені, Сомалі та Секторі Газа, і він відповідає світовим стандартам у реєстрації жертв серед цивільного населення.

Що таке “інцидент”? 

“Airwars” здійснює документування шкоди, завданої цивільному населенню, на основі документування окремих інцидентів. Кожен інцидент визначається як момент у часі і просторі, коли джерела повідомляють про загибель або поранення цивільних осіб. Більш детальний опис джерел міститься нижче.

Якщо точний час і місце інциденту невідомі, випадки загибелі і поранення цивільного населення можуть бути об’єднані в одну подію до отримання додаткової інформації. Для кожного інциденту встановлюються координати, з максимально можливим ступенем точності нашими досвіченими командами з геолокації. Коли точне визначення місця події є неможливим, інциденти, що спричинили шкоду цивільному населенню, об’єднуються до надходження додаткової інформації.

Зображення для підвердження геолокації, інцидент RUK192

Наш мінімальний поріг точності геолокації для включення інциденту до архіву відповідає району області.

Всі інциденти в нашому архіві є “живими”, тобто їх може бути оновлено, переглянуто або змінено з надходженням додаткової інформації.

Наші джерела 

Задля документування завданої шкоди цивільному населенню ми проаналізували всі наявні повідомлення з відкритих джерел про загибель або поранення цивільних осіб  Харківській області внаслідок застосування вибухової зброї усіма сторонами конфлікту.

Наші джерела інформації було встановлено висококваліфікованою командою українських дослідників, що використовувала метод, заснований на документуванні окремих інцидентів. Командою було сформовано постійно оновлюваний перелік джерел для моніторингу та розслідування заяв про загибель або поранення цивільних осіб. Ці джерела включають Telegram, Twitter, Facebook, а також місцеві та міжнародні ЗМІ та організації українською, російською та англійською мовами.

Ми регулярно проводимо cпіввставлення даних, щоб забезпечити координацію з іншими організаціями громадянського суспільства, які теж працюють над документуванням завданої шкоди цивільному населенню.

На сьогоднішній день подібні агреговані бази даних, що містять дані про жертви серед цивільного населення в Харкові та області, створено наступними організаціями: Bellingcat, Eyes on Russia – Center for Information Resilience, проект “Атаки на охорону здоров’я в Україні”, Hala systems, Armed Conflict Location and Event Data (ACLED), Платформа пам’яті “Меморіал”, Архів війни, Харківська правозахисна група та Українська Гельсінська спілка з прав людини/ініціатива “Трибунал для Путіна” (T4P).

Ми посилаємося на ці бази даних у наших детальних описах інцидентів задля полегшення  обміну інформацією та узгодження відомостей, які містяться у різних наявних базах даних з документування жертв серед цивільного населення.

Зверніть увагу, що згадка “Airwars” про інцидент, що міститься у іншій базі даних з відкритих джерел, не означає, що результати дослідження “Airwars” точно збігаються з тим, що було зафіксовано цією організацією. У деяких випадках висновки можуть відрізнятися через використання інших джерел або через відмінності в методології.

Поводження з дезінформацією/недостовірною інформацією

Як і в усіх інших конфліктах, які ми відстежуємо, ми документуємо всю наявну інформацію, що стосується окремого інциденту завдання шкоди цивільному населенню, незалежно від приналежності джерела. Іншими словами, якщо джерело містить посилання на цивільних осіб, які загинули або були поранені в результаті окремого інциденту, воно буде включене в наше оцінювання інцидента. Якщо джерело містить лише загальну інформацію без прив’язки до конкретного інциденту, воно не буде включене.

Уся інформація оцінюється, записується та архівується в рамках кожного оцінювання задля того, щоб користувач нашої бази даних міг за потреби провести подальше розслідування.

Категорії інцидентів завдання шкоди цивільному населенню

“Airwars” розробив унікальну методологію класифікації інцидентів завдання шкоди цивільному населенню відповідно до характеру інформації, виявленої у зв’язку з інцидентом. Такий підхід дозволяє користувачам архіву швидко зрозуміти інформаційне середовище, пов’язане з кожним звинуваченням.

    Підтверджені: всі джерела погоджуються, що шкода цивільному населенню сталася внаслідок дій однієї воюючої сторони (наприклад, всі джерела стверджують, що російські війська вбили цивільних осіб внаслідок одного удару). Спірні: не всі джерела погоджуються з тим, хто несе відповідальність за шкоду, заподіяну цивільному населенню (наприклад, деякі джерела стверджують, що шкода була спричинена діями Росії, але інші джерела стверджують, що шкода була спричинена діями українських сил). Слабкі: твердження про заподіяну шкоду надійшло лише з одного джерела, з невеликою кількістю унікальної інформації, поширеної серед відкритих джерел. Ця категорія може змінитися на “підтверджену” або “спірну”, якщо з’явиться більше інформації. Наприклад, інциденти, кваліфіковані як “слабкі” на окупованих територіях, де доступ до інформації був обмежений російськими силами, можуть бути пізніше переоцінені після виявлення нових деталей. Скасовані: інциденти, в яких первісна оцінка жертв серед цивільного населення згодом виявилася неточною через появу нової інформації. Іншими словами, було виявлено відсутність жертв серед цивільних.

Додаткові категорії та примітки

Особиста інформація постраждалих цивільних осіб

Імена та особиста інформація цивільних осіб, які постраждали і чиї особиcті дані було встановлено, не було включено до нашого публічного архіву через постійні побоювання щодо їхньої безпеки та безпеки їхніх близьких, а також відповідно до Закону України “Про захист персональних даних” та інших нормативно-правових актів. “Airwars” зберігає захищений приватний архів інформації щодо цих осіб на випадок, якщо ситуація зміниться.

Пошкодження інфраструктури

Ми задокументовували пошкодження цивільної інфраструктури у тих випадках, коли також повідомлялося про загибель або поранення цивільних осіб. Наше визначення поняття “інфраструктура” може ще змінюватися, але на сьогоднішній день воно враховує будь-яку згадку в джерелах наступних термінів: медичні заклади, школа, сільське господарство, надання гуманітарної допомоги, гуманітарна евакуація, релігійна установа, ринок, газовий об’єкт, електростанція та водопровідна станція.

Виклики та обмеження

Щодо обліку жертв серед цивільного населення в Україні та Харківській області

Український уряд припинив публікувати загальнонаціональну оцінку втрат через чотири дні після початку війни. Організація Об’єднаних Націй, яка наразі є єдиним офіційним джерелом цих даних, не надає детальної інформації про втрати за регіонами. На початку травня 2023 року, за оцінками ООН, за 15 місяців на всій території України загинуло лише 8 800 українських цивільних осіб, переважно внаслідок застосування вибухової зброї. ООН неодноразово визнавала, що це занижена оцінка, тоді як українські військові прокурори вважають, що реальна кількість жертв може бути в 10 разів вищою.

Команда “Airwars”, що працює над дослідженням війни в Україні, з’ясувала, що місцеві джерела часто посилались на органи влади відносно інформації про втрати і кількість жертв, і рідше, ніж в інших конфліктах, за якими стежить “Airwars”, надавали оцінки кількості жертв серед цивільного населення з боку громадськості. Це можна пояснити тим, що ще до повномасштабного вторгнення в Україні функціонували офіційні структури безпеки, судово-медичні та судово-медичні установи, яким цивільні особи довіряли здійснення внутрішньої реєстрації шкоди, завданої цивільному населенню. Побоювання щодо можливої окупації та помсти в Харківській області під час проведення дослідження також можуть пояснити меншу готовність джерел публікувати інформацію про інциденти у відкритих джерелах.

Наша команда зафіксувала обмежену кількість повідомлень про поранення цивільних осіб у місцевих ЗМІ, натомість джерела часто згадують про цивільних осіб, яких “витягли з-під завалів”. За відсутності чіткої згадки про поранення ми не включали врятованих з-під завалів до числа постраждалих цивільних осіб. Однак ми долучали цю інформацію до нашого оцінювання інцидентів. Ми використовуємо її як альтернативний спосіб відстеження шкоди, завданої цивільним.

Щодо ідентифікації жертв та зниклих безвісти 

У низці інцидентів наші дослідники зіткнулися з однією серйозною прогалиною в оприлюдненій інформації, а саме з ідентифікацією жертв. В україномовних повідомленнях було мало згадок про імена жертв, а також обмежена інформація про їхню стать, вік або рід занять. Існує низка потенційних причин цієї прогалини, але ключовим фактором є Закон України “Про захист персональних даних”, а також інші нормативно-правові акти, які застосовуються органами влади для захисту особистих даних цивільних осіб. Це дозволяє розголошувати особисту інформацію лише тоді, коли на це є згода жертви або її сім’ї. Іншими причинами можуть бути ризики безпеки, пов’язані з документуванням шкоди, завданої цивільному населенню в районах активних бойових дій, таких як Харків, а також ускладнений або заборонений доступ цивільних осіб до зруйнованих або обвалених будівель у міських районах, коли вони шукають своїх близьких.

Ідентифікація цивільних осіб, загиблих під час конфлікту, також була особливо складною в Харківській області, зважаючи на те, що багато районів регіону були окуповані російськими військами протягом кількох місяців. У жовтні 2022 року українська влада повідомила, що знайшла сотні тіл на нещодавно відвойованих територіях. У випадках, коли причини смерті не були відомі і багато сімей все ще чекають на результати ДНК-тестів і додаткових розслідувань, щоб дізнатися про долю своїх близьких, ці жертви не були включені до нашої загальної кількості жертв. Деякі експерти стверджують, що на пошук та ідентифікацію жертв серед цивільного населення можуть піти роки. За оцінками Харківської правозахисної групи, лише в Харківській області зниклими безвісти вважаються майже 2 000 осіб.

(Translated to Ukrainian by Iryna Chupryna and Igor Corcevoi)

Основною мовою “Airwars” є англійська. У разі виникнення питань, пов’язаних з цим документом, будь ласка, перегляньте нашу англомовну версію тут або зв’яжіться з нами за адресою info@airwars.org

Published

June 20, 2023

Written by

Nikolaj Houmann Mortensen, Oliver Imhof and Sanjana Varghese

published in partnership with

Share on

Investigation by Airwars and Der Spiegel reveals German components exported to Russian drone manufacturer

This article was originally published in Der Spiegel and written by the paper’s Oliver Imhof, as well as Airwars’ Sanjana Varghese and Nikolaj Houmann Mortensen. The original German-language version can be read here.

 

It is the workhorse of the Russian armed forces in Ukraine: the Orlan-10 drone provides important reconnaissance data, corrects artillery fire and can even be equipped with grenades. It is one of the most used drones by the Kremlin’s forces, heavily involved in the destruction of Ukrainian cities.

Research by SPIEGEL and the British organisation Airwars now shows that components from numerous German manufacturers may have ended up with the drone manufacturer via the import company SMT iLogic – despite sanctions against the manufacturer. The German companies include Infineon, Würth and AMS Osram.

The products include microchips, thermal sensors, cameras and antennas. Many are shipped indirectly through hubs in China, Hong Kong and elsewhere. It is unclear whether the companies intentionally violated sanctions.

“Producers of specialised components often do not know in detail what their products can be used for,” said Gabriel Felbermayr, director of the Austrian Institute for Economic Research (WIFO). “Still, it’s surprising that German exporters don’t smell a rat when large quantities are supplied to dubious companies with which there have been no or no substantial business relations before, and where presumably very good prices can be found.”

190 shipments

Nearly 18 months after Russia’s invasion of Ukraine, the West has struggled to cut off supply to Moscow’s war machine. Both the US and the EU imposed sanctions aimed at disrupting supply chains, and many Western companies released public statements after the invasion stating they would not be selling products to Russia or Russian companies.

Yet multiple reports have found foreign components in large numbers in military equipment used by Russian forces. Trade has been facilitated by a complex network of transshipment hubs, shell companies and other diversionary mechanisms that have limited the impact of sanctions and kept goods flowing into Russia.

Nevertheless, according to several reports, foreign components are repeatedly found in Russian military equipment; including the Orlan-10. A complex network of transshipment points, shell companies, and other diversionary mechanisms facilitates the trade.

While the drone manufacturing Special Technology Centre (STC) has been sanctioned by the US since 2016, SMT i-Logic has seemingly been able to import huge volumes of microelectronics and components used in the Orlan-10 for years. An investigation by Reuters and the UK think tank RUSI uncovered that iLogic operates from the same address in St. Petersburg as the Orlan manufacturer, and that iLogic was established by senior STC executives shortly after Russia’s invasion of Crimea.

In response the EU placed SMT-iLogic on its sanctions list in February 2023, and banned EU companies from supplying electronic goods to the company.

Between the beginning of February and the end of September 2022, products from around 20 German companies or their subsidiaries were sold to SMT iLogic, a review of commercially available data shows. This includes a total of just over 190 shipments, including from Infineon, Würth Elektronik and AMS Osram. Goods from German semiconductor giant Infineon alone were shipped 55 times.

Infineon said it had “instructed all distribution partners worldwide to take reliable measures to stop deliveries of products or the provision of services on behalf of Infineon that violate the sanctions… It is extremely difficult to control the resale of a product throughout its life cycle. Nevertheless, we have taken all measures at our disposal to ensure compliance with the sanctions not only according to their wording but also in line with their spirit.”

Würth said in a statement that “the companies of the Würth Elektronik Group do not deliver to Russia from Germany or any other country. Incidentally, all deliveries abroad are checked for compliance with applicable embargo regulations using an established export control system.”

Many chips also found in civilian devices

AMS Osram said it was taking the allegations seriously and would launch an investigation. After reviewing the case, AMS Osram says the shipments were “very simple LED light sources.”

Despite reports of widespread use of the Orlan-10 in Ukraine, some 87 shipments of parts to SMT iLogic this year came from nine different German electronics companies or their subsidiaries. Dozens of shipments from German companies were sent in the month following the imposition of EU sanctions, although no shipments came directly from Europe during that period.

Despite the sanctioned buyer, exporting companies frequently state in customs forms that products are not intended for military purposes They include semiconductors and heat sensors, often in large quantities. A shipment from Yilufa Electronics via Shenzhen in China in March 2023 contained 500 “inductors and wedges for wide applications in the manufacture of industrial equipment.” They had been supplied by Würth Elektronik, a German manufacturer.

Although some shipments contain semiconductors, many types of chips installed in drones are also found in various civilian devices, explains Chris Miller, author of “Chip War” – a book about the global trade in semiconductors. It is extremely difficult to clearly identify the origin of components, he says, because they are traded worldwide in sold in large quantities and used in everything from smartphones to dishwashers to cars. Millions of chips for everyday applications are available on the world market, and Russia needs only a fairly limited number of components to build drones, Miller said.

“So that adds to the difficulty because then you may only need to smuggle in a thousand chips—depending on the type of chip, you can often fit that in just a couple of suitcases,” he says.

As the distribution networks after manufacturing are so complex, sanction control is a challenge, he says. “Once the chips leave the factory, they are sold not only to end users, but also to distributors who resell them to other distributors and end users. That’s really where the enforcement challenge emerges.” So it’s difficult for manufacturers to control exactly where their products end up. Gabriel Felbermayr therefore suggests that intermediaries who resell to Russia could be sanctioned.

Impossible to hide

Customs data shows that manufacturers rarely, if ever, export products directly to SMT iLogic. Instead, most appear to have been sourced from distributors and microelectronics companies. The companies supplying the parts to SMT iLogic are mostly Chinese firms, with some also based in other countries such as Serbia, Turkey and India.

Other companies, such as Hong Kong-based Asia Pacific Links, which supplied SMT iLogic components worth several million dollars, are owned by Russians living abroad. Another export company, Industrial Components Weirich, is run by a 58-year-old Russian-German from a suburb of Saarbrücken, according to Die Welt. According to customs data, this company sent at least 130 shipments to SMT iLogic between Russia’s invasion and the end of September 2022, and delivered integrated circuits to SMT iLogic as late as February 2023 – before EU sanctions were imposed on SMT iLogic. The company did not respond to SPIEGEL’s request for comment.

While most of the shipments went from China to Russia, both Industrial Components Weirich and Turkish and Chinese companies sent dozens of shipments directly from Hamburg and Waldbrunn to St. Petersburg in the fall of 2022 to February 2023.

Erlend Bollman Bjørtvedt, the head of Corisk, a Norwegian risk analysis consultancy, closely monitors the trade flows of semiconductors from Europe after the start of the Ukraine war. “It’s not really possible to hide trade anymore,” says Bjørtvedt . “So companies are taking a very, very big risk.”

One indication, for example, is when a company that previously shipped only small or no quantities of components suddenly ships large quantities to countries such as Kazakhstan. This often indicates “shadow trade,” in which the components are subsequently exported from that country to Russia.

“What we see is that many Western companies have multiplied their normal sales to Kazakhstan by 10 times, 20 times, 100 times – sometimes 1,000 times. They experience enormous growth in their exports, and such patterns should always serve as compliance warnings, red flags waving inside the corporate organization,” he said.

Bjørtvedt acknowledges, however, that once components enter Russia through complex distribution networks, it becomes difficult for the manufacturer to exercise control. In such cases, he said, it is more likely to be an involuntary parallel import. Companies whose products unwittingly appear in the conflict then usually distance themselves publicly.

“The sanctions regime against Russia is difficult to control because it specifies export bans on certain products, rather than banning exports in general but allowing exceptions. The latter would be easier to enforce,” says Gabriel Felbermayr.

 

The production of this investigation was supported by a grant from the Investigative Journalism for Europe (IJ4EU) fund.

Share on

published in partnership with

Published

May 2023

Written by

Airwars Staff

Annual report 2022

Airwars annual report for May 2022-May 2023.

The report outlines key highlights from the organisation’s research, investigations and advocacy departments over the time period, as well as strategic objectives and basic financial details.

It includes a foreword by Airwars’ director Emily Tripp, who took over at the beginning of the time period, and is designed to provide an overview of the how the different parts of the organisation overlap to achieve shared goals.

Annual report 2022

Published

May 18, 2023

Written by

Airwars Staff

Header Image

Співробітник ДСНС дивиться на будівлю мерії на центральній площі міста після обстрілу Харкова, Україна, вівторок, 1 березня 2022 р. (AP Photo/Pavel Dorogoy)

Архів загиблих і поранених мирних жителів Харківської області є на сьогодні одним з найґрунтовніших документів у відкритому доступі.

Мати, яка загинула, тримаючи свою дитину в обіймах; літня жінка, яку вразив уламок, коли вона годувала бездомних котів; сім’я, похована під завалами протягом кількох тижнів – це одні із сотень спустошливих людських історій, які містить новий дослідницький портал Airwars про війну в Україні. На сьогодні він є одним з найбільш детальних документів у відкритому доступі про вплив війни на цивільне населення.

Протягом дев’яти місяців нова дослідницька група “Airwars” по Україні ретельно задокументувала кожне оприлюднене повідомлення про заподіяну шкоду цивільному населенню від вибухової зброї під час “битви за Харків”, що тривала від початку російського вторгнення 24 лютого до 13 травня 2022 року.

Дані можна вивчати на порталі Airwars  за допомогою інтерактивної карти, бази даних щодо цивільних жертв та теплової карти міста. Наші висновки доступні у повному дослідницькому звіті, що супроводжується методологічною нотаткою. Проєкт було створено як приклад для побудови публічно доступної бази даних з відкритих джерел про жертви серед цивільного населення в Україні. Цифри не претендують на вичерпність та остаточність.

Серед ключових висновків були такі:

    Протягом досліджуваного періоду було повідомлено про загибель щонайменше 275 і до 438 цивільних осіб внаслідок використання вибухових засобів. Крім того, було повідомлено про поранення від 471 до 829 цивільних осіб. У випадках, коли  місцеві джерела надавали більше детальну інформацію про жертв, “Airwars” встановив, що щонайменше 30 дітей, 52 жінки і 61 чоловік були ймовірно вбиті російськими військами. Щонайменше у 60 випадках (майже третина усіх інцидентів) цивільні, які загинули або були поранені внаслідок артилерійських обстрілів та ударів російською артилерією, перебували у своїх помешканнях. Війна мала руйнівний вплив на інфраструктуру у всьому місті. Щонайменше 16 випадків завдавання шкоди цивільному населенню пов’язані з обстрілом або ударом російської артилерії по лікарнях та інших медичних закладах. У 95% повідомлених інцидентів про завдану цивільному населенню шкоду  не було жодних супутніх повідомлень про військові жертви або пошкодження військових об’єктів попри заяви Росії про те, що вони атакують лише  військові об’єкти. Найжахливіший випадок заподіяння шкоди цивільному населенню було зафіксовано 9 березня в Ізюмі. Внаслідок ударів і артилерійському обстрілу по п’ятиповерховому будинку загинуло від 44 до 54 цивільних осіб, включаючи до шести дітей. У порівнянні з іншими конфліктами, які відстежувала “Airwars”, було значно менше публічно названих жертв – швидше за все, це результат політики українського уряду щодо захисту даних і конфіденційності.

Знімок інтерактивної бази даних Airwars про жертви серед цивільного населення в Харкові

Битва за Харків

“Airwars” є провідною світовою організацією, яка відстежує вплив військових конфліктів на цивільне населення, і вже десять років відслідковує наслідки військового втручання в конфлікти, в тому числі втручання коаліції під проводом США проти Ісламської держави та російських військових в Сирії.

Війна в Україні призвела до безпрецедентного зосередження уваги на заподіяній шкоді цивільному населенню, але масштаби насильства перевищили всі механізми оцінки жертв. Було запущено численні проєкти, які містять як дослідження з відкритих джерел інформації, так і розслідування на місцевості. Ці спроби підрахунку втрат є кумулятивними, кожна з яких висуває різні деталі на перший план. Метою таких зусиль є, зрештою, створення доказової бази для встановлення справедливості та притягнення до відповідальності, одночасно створюючи  уявлення про масштаби втрат.

Після консультацій з міжнародними та українськими партнерами щодо прогалин у такому обліку втрат “Airwars” зосередила свою пілотну програму на битві за Харків.

Друге за розміром місто України, Харків, є одним з найбільш постраждалих міст під час війни. Розташоване приблизно за 40 км від російського кордону, з великою кількістю російськомовного населення і тісними зв’язками з російською економікою, місто було ключовою ціллю агресора з початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року.

Коли російські війська вторглися в Україну з різних напрямків, тисячі військових увійшли до Харківської області. Міста і села зазнали сильних обстрілів. За кілька тижнів ключові міста області, зокрема, Ізюм, Куп’янськ та Балаклія, було окуповано російськими військами.

Сам Харків ніколи не був окупований, але, натомість, став ареною інтенсивних боїв та массової евакуації.

В кінці квітня 2022 року українські війська розпочали контрнаступ у Харківській області. До 13 травня російські війська були витіснені з околиць міста – битва за Харків була оголошена виграною. Ще кілька місяців знадобилося українським військам, щоб повернути інші окуповані Росією  міста в Харківській області.

Людські страждання

Дослідження “Airwars”, яке проводила наша українська дослідницька група протягом дев’яти місяців, передбачало ретельний збір усіх публічно оприлюднених подробиць щодо вчинення шкоди цивільному населенню. Загалом дослідники відстежили 200 випадків завдання шкоди цивільному населенню, заподіяної вибуховою зброєю за цей період. Кожен із них має власну спеціальну оцінку та сторінку на вебсайті “Airwars”. Майже у всіх випадках російська військова агресія зазначалася як єдина відповідальна сторона.

Ці випадки розповідають про загальну картину війни, а також про окремі страждання. Сусіди, які загинули, обідаючи разом, 96-річна жертва Голокосту, яка загинула вдома – жахливі історії, які складаються в більш широку картину.

17 березня 2022 року мати загинула, коли її будинок був обстріляний вночі. За повідомленнями, вона тримала на руках свою чотирирічну доньку, щоб захистити її. Дитина вижила.

Дослідники “Airwars” також відстежували пошкодження інфраструктури, причому заклади охорони здоров’я були одними з найбільш поширених об’єктів атак. “Airwars” задокументувала пошкодження 16 закладів охорони здоров’я під час інцидентів, у яких також загинули чи були поранені цивільні особи. Серед них були лікарні, пункт донорства крові, аптека, а також швидка допомога. 3 березня сирійський лікар, відомий як гінеколог з міста Дейр-ез-Зор, загинув, коли, за попередніми даними, російський міномет вдарив по Харківській обласній лікарні.

За схемою, схожою на ту, про яку часто повідомляють у Сирії, Airwars також відстежила три повідомлення про так звані “подвійні удари”, коли за ударом слідує другий раунд ударів в той час, коли екстрені служби або мирні мешканці перебувають на місці інциденту.

У 95% випадків постраждали лише цивільні особи

Ключовою дискусією протягом війни було те, в якій мірі російські війська завдавали ударів по легітимних військових цілях. Російські офіційні особи звинувачують Україну в розміщенні військових цілей поблизу цивільного населення, тоді як Україна стверджує, що удари є навмисно невибірковими.

Наші дані показують, що в 94,5% випадків, коли було повідомлено про загибель або поранення цивільних осіб (189 інцидентів), місцеві джерела повідомляли, що цивільні особи були єдиними жертвами російської агресії, і не згадували жодних військових об’єктів чи загиблих українських військовослужбовців.

Хоча оприлюдення інформації про втрати серед українських військових заборонено згідно з українським законодавством, що, можливо, пояснює відносно низькі показники військових втрат, цей висновок перегукується з іншими повідомленнями правозахисних організацій, таких як Human Rights Watch.

Українське інформаційне середовище відрізняється від інших конфліктів, за якими стежить “Airwars”, відсутністю відомостей про особисті дані жертв. В українському медіапросторі згадується мало імен жертв, а також наявна лише обмежена інформація про їх стать, вік або професію. Це значно відрізняється від інших конфліктів, які відстежує “Airwars”, включаючи авіаудари США в Ємені та Іраку, російські бомбардування в Сирії та ізраїльські бомбардування в Газі та Сирії, і створює перешкоди у більш грунтовному обліку жертв.

Наприклад, за один інтенсивний місяць бомбардувань сирійського міста Алеппо російськими та сирійськими урядовими військами в липні 2016 року наша команда відстежила 76 різних інцидентів, в яких постраждало цивільне населення, і там ми встановили ідентичність 187 жертв. У березні 2022 року в Харківській області ми відстежили 70 окремих інцидентів, пов’язаних із завданням шкоди цивільному населенню внаслідок російських ударів, але загалом встановили ідентичність лише 37 жертв.

Існує низка потенційних причин цього браку інформації. Ключовим фактором є політика України щодо захисту приватності, яку влада застосовує для захисту особистих даних цивільних осіб. Вона дозволяє оприлюднювати імена лише за згодою жертви або її/його сім’ї.

У Іраку, Лівії, Сомалі та Сирії такі офіційні структури або відсутні, або не викликають довіру серед цивільного населення. У зв’язку з цим цивільні особи були змушені заповнювати прогалини – публікувати дані про загиблих у соціальних мережах, зокрема у Facebook. В той час, Україна має дієву державу зі структурами безпеки, розслідування, судово-експертної та медично-правової експертизи, які працювали над обліком цивільних постраждалих ще з початку російської агресії проти країни.

(Translated to Ukrainian by Igor Corcevoi and Iryna Chupryna)

Основною мовою “Airwars” є англійська. У разі виникнення питань, пов’язаних з цим документом, будь ласка, перегляньте нашу англомовну версію тут або зв’яжіться з нами за адресою info@airwars.org

▲ Співробітник ДСНС дивиться на будівлю мерії на центральній площі міста після обстрілу Харкова, Україна, вівторок, 1 березня 2022 р. (AP Photo/Pavel Dorogoy)

Published

May 2023

Written by

Clarie Alspektor

Assisted by

Alice Lindsay, Anika Venkatesh, Anna Zahn, Aya Wazaz, Brian Osgood, Clive Vella, Duncan Salkovskis, Eleonora Sobrero, Emily Tripp, Georgia Edwards, Igor Corcevoi, Iryna Chupryna, Joe Dyke, Joe Murphy, Jordan Smolinsky, Martha Greenhough, Megan Karlshoej-Pedersen, Richard Quinlan, Samuel Doak, Shihab Halep and Yulia Oborskaya

В період з 24 лютого по 13 травня 2022 року, під час вторгнення російських військ в Харківську область, від 275 до 438 цивільних осіб загинули внаслідок застосування вибухової зброї.

Дослідники “Airwars” задокументували всі повідомлення з відкритих джерел про завдану цивільному населенню шкоду і  протягом короткого періоду, відомого як “Битва за Харків”, виявили 200 інцидентів заподіяної шкоди. Поміж  щоденних повідомлень про загибель цивільних осіб, також повідомлялося про поранення більше 800 (за оцінками організації, до 829) цивільних осіб. У випадках, коли  місцеві джерела надавали більше детальну інформацію про жертв, “Airwars” встановив, що щонайменше 30 дітей, 52 жінки і 61 чоловік були ймовірно вбиті російськими військами.

Це дослідження є, мабуть, найбільш грунтовною базою даних у відкритому доступі про шкоду, завдану цивільному населенню у густонаселеній Харківській області, що межує з Росією.

Спираючись на розповіді місцевих мешканців, журналістів та організацій громадянського суспільства, цей звіт проливає світло на повсякденне життя харків’ян під обстрілами. Нижче ми представляємо результати дослідження повідомлень місцевих джерел про шкоду, завдану мешканцям Харкова, пошкодженя критично важливої інфраструктури та перешкоджання наданню життєво важливих послуг. Ми також пропонуємо до вашої уваги наш аналіз інформаційного середовища та непересічних викликів щодо точного документування людських жертв у складних обставинах війни.

Битва за Харків

Наша робота з документування жертв серед цивільного населення враховувала всі повідомлення з місцевих джерел про шкоду, завдану цивільному населенню вибуховою зброєю, на території всієї Харківській області за період, коли місто Харків та його околиці були об’єктом інтенсивних бойових дій, інакше відомих як “Битва за Харків”.

Друге за розміром місто України, Харків, є одним з найбільш постраждалих міст під час війни. Розташоване приблизно за 40 км від російського кордону, з великою кількістю російськомовного населення і тісними зв’язками з російською економікою, місто було ключовою ціллю агресора з початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року.

Коли російські війська вторглися в Україну з різних напрямків, тисячі військових увійшли до Харківської області. Міста і села зазнали сильних обстрілів. За кілька тижнів ключові міста області, зокрема, Ізюм, Куп’янськ та Балаклія, було окуповано російськими військами.

Сам Харків ніколи не був окупований, але, натомість, став ареною інтенсивних боїв. Багато мешканців покинули місто у перший місяць війни. За довоєнними оцінками,  населення Харкова становило 1,4 мільйона осіб, але у березні 2022 року, за повідомленнями місцевої влади, кількість населення зкоротилась до лише 300 000. Проте успіх Збройних сил України в обороні Харкова відіграв значну роль у зміцненні морального духу в перші дні російського вторгнення.

Наприкінці квітня 2022 року українські війська почали контрнаступ на Харків. 13 травня російські війська були витіснені з околиць міста. Остаточний відступ росіян був описаний як один з найбільших успіхів української армії з часу, коли війська РФ відмовилися від наступу на Київ. У червні 2022 року, за оцінками міського голови Ігоря Терехова, населення Харкова повернулося до рівня близько одного мільйона осіб.

Тим не менш, більшість окупованих територій Харківської області було відвойовано лише в ході успішного українського контрнаступу у вересні 2022 року.

Сьогодні ситуація в Харкові в цілому спокійна, хоча періодичні російські обстріли міста та області тривають. Інфраструктура міста залишається зруйнованою, а спустошливий вплив російської агресії виявляється як у втрачених життях цивільного населення, так і у великій кількості місцевих мешканців, які досі не повернулися до своїх домівок.

Процес архівування

Наш новий архів містить важливі подробиці про те, де і за яких умов постраждало цивільне населення. Ці подробиці було встановлено на основі повідомлень місцевих українських джерел під час війни в Харкові.

Наше дослідження, здійснене на основі відкритих джерел, має стати відправною точкою для слідчих, журналістів, правозахисних груп, а також сімей та окремих осіб, які постраждали внаслідок цього конфлікту. Ми збираємо та зберігаємо всі місцеві свідчення заради утворення постійної бази даних про заподіяну шкоду. Дослідження ставить на меті також  зберігти память про постраждалих внаслідок війни і дати зрозуміти потужним військовим формуванням у всьому світі, що завдана цивільному населенню шкода навіть в умовах інтенсивних міських боїв може і повинна бути зафіксована.

Наші оцінки завданої цивільному населенню шкоди не є остаточними, оскільки, враховуючи великі масштаби втрат серед цивільного населення, цілком імовірно, що не всі інциденти було охоплено джерелами, які ми відстежували.

Стислий опис нашої методології більш детально пояснює, як ми застосовували методологію реєстрації цивільних жертв в цьому густонаселеному і складному середовищі.

Частота та інтенсивність інцидентів завданої цивільному населенню шкоди

Протягом перших двох місяців російського вторгнення інциденти, пов’язані з нанесенням шкоди цивільному населенню, фіксувалися майже щодня. Цей інтенсивний період боїв за Харків був найбільш смертоносним для цивільного населення: лише за перші п’ять днів боїв було вбито від 18 до 38 цивільних осіб, а ще 119 отримали поранення.

В одному з інцидентів, відстежених “Airwars” 10 квітня, представник громади міста Золочів повідомив “Суспільному” телебаченню, що “з самого ранку Золочів обстрілювали майже весь день, а останні дві з половиною години – безперервно”. У квітні 2022 року мер Харкова Ігор Терехов описав місто як таке, що бомбардують “вдень і вночі“.

Навіть коли наприкінці квітня Збройні сили України витісняли російські війська з Харкова та його околиць, випадки завдання шкоди цивільному населенню було зафіксовано на решті території області: за день до того, як аналітики встановили перемогу України у битві за Харків, повідомлялося про загибель щонайменше двох цивільних осіб у результаті інцидентів за межами лінії фронту ЗСУ в Шебелинці, Дергачах та Балаклії.

Зазвичай цивільні особи були єдиними жертвами, про яких повідомлялося

Ключовою дискусією протягом  війни було питання про те, якою мірою російські війська завдавали ударів по легітимних військових цілях. Російські офіційні особи звинувачують Україну в тому, що вона розміщує військові об’єкти поблизу цивільних населених пунктів, тоді як Україна стверджує, що ці удари є навмисно невибірковими.

Наші дані свідчать про те, що в 95% випадків, коли цивільні особи були вбиті або поранені (189 інцидентів), місцеві джерела повідомляли, що цивільні були єдиними жертвами російських дій і не згадували про інші військові об’єкти або українських військовослужбовців, яким було завдано шкоди.

Хоча оприлюдення інформації про втрати серед українських військових заборонено згідно з українським законодавством, що, можливо, пояснює відносно низькі показники військових втрат, цей висновок перегукується з іншими повідомленнями правозахисних організацій, таких як Human Rights Watch.

У трьох інцидентах повідомлення з місцевих джерел були суперечливими або неясними щодо того, чи були серед постраждалих також українські військовослужбовці, чи лише цивільні особи.

У одному з інцидентів, що стався 26 березня, російські війська обстріляли місто Барвінкове в Ізюмському районі, внаслідок чого загинуло щонайменше четверо українських солдатів і одна цивільна особа. Численні українські джерела, в тому числі в соціальних мережах, зазначали, що обстріл спричинив пожежу в загальноосвітній школі. Згідно з повідомленнями одного з джерел, що повязано з проросійським акаунтом у соцмережах, школа використовувалася українськими силами для створення “живого щита” для українських солдатів. Джерело наполягало на тому, що жертвами російської ракети стали військові. Наша методологічна записка більше детально розяснює те, як ми оцінюємо та враховуємо суперечливу інформацію.

Життя під обстрілами 

Документуючи шкоду, завдану цивільному населенню, місцеві джерела надають унікальні свідчення повсякденного життя під час війни та висвітлюють далекосяжні наслідки агресії для цивільних.

Цивільні, які постраждалі від обстрілів під час перебування вдома

У щонайменше 60 інцидентах (що складає майже третину всіх повідомлень) цивільні особи були вбиті або поранені вдома внаслідок влучання російських артилерійських обстрілів або ударів у житлові будинки або споруди. В одному з інцидентів, що стався 17 березня 2022 року, мати та її чотирирічна донька спали у своєму будинку, коли почався обстріл. Джерела стверджують, що жінка накрила доньку своїм тілом, щоб захистити її. В результаті інциденту вона загинула, а донька отримала поранення.

Джерела повідомляли про цивільних, що загинули на своїх кухнях та у спальнях. Подробиці, надані місцевими ЗМІ, дають уявлення про втрачені життя: росіянки, яка жила в Харкові протягом десяти років; дев’яностошестирічного чоловіка, який пережив Голокост; двох сусідів, які збиралися разом пообідати – всі вони загинули в своїх будинках під час ймовірного російського бомбардування.

Місцеві джерела також зафіксували історії загибелі цивільних осіб, які намагалися врятуватися втечею. 6 квітня 2022 року повідомлялося про загибель 33-річного цивільного чоловіка після ймовірного російського обстрілу Золочева, Харківська область. Місцевий чиновник Віктор Коваленко заявив, що молодий чоловік біг “від свого будинку до підвалу сусідів” у пошуках притулку, “бо не мав власного. Він не пробіг і півтора метра – йому відірвало ноги вибухом”.

Порушення звичного ритму життя

За повідомленнями з місцевих джерел, деякі цивільні особи також були вбиті або поранені під час купівлі продуктів та інших необхідних речей.

28 лютого четверо місцевих мешканців, у тому числі дитина, були вбиті під час збору питної води після того, як вони полишили бомбосховище. 6 березня жінка отримала важкі поранення, стоячи в черзі перед магазином. А 24 березня під час одного смертельного інциденту, ймовірно, загинули шестеро цивільних осіб і ще до 17 отримали поранення внаслідок ймовірного російського обстрілу супермаркету.

Місцеві джерела зафіксували багато прикладів того, як трагедія обірвала або назавжди змінила звичне життя. В одному з інцидентів мати гуляла з донькою вулицею, коли, за повідомленнями, неподалік впав російський снаряд, вбивши її і серйозно поранивши доньку. В іншому випадку літня жінка, яка годувала котів у парку, була вбита в результаті ймовірного російського артилерійського обстрілу. Джерела також повідомляють, що матір двох дітей було вбито перед її будинком, коли вона розмовляла по телефону, повертаючись з магазину. Її сусідка розповіла “Суспільному”, що “якби вона прийшла на хвилину раніше, то, можливо, встигла б… Двоє дітей залишилися без матері”.

Повідомлялося також про постраждалих цивільних осіб, які чекали на громадський транспорт, їхали у своїх автомобілях або перебували на робочому місці.

У березні і травні, під час двох окремих інцидентів, кілька волонтерів і працівників зоопарку “Фельдман Екопарк”, розташованого на північ від Харкова, були вбиті або серйозно поранені в результаті російських обстрілів. Серед жертв був п’ятнадцятирічний хлопчик, який загинув під час спроби евакуювати тварин парку.

Руйнування міста

У Харкові найбільша кількість інцидентів, пов’язаних з завданням шкоди цивільному населенню, була зафіксована в Салтівському, Київському та Шевченківському районах та північній та східній частинах міста. У вересні 2022 року міський голова Харкова Ігор Терехов заявив в інтерв’ю, що “є житлові райони, де нічого не залишилося”.

За оцінками української влади, в Ізюмі, розташованому приблизно за 100 км на південь від Харкова і окупованому російськими військами понад шість місяців, було зруйновано від 70 до 80% житлових будинків.

“Airwars” встановив 56 інцидентів, в яких, окрім загибелі і поранень мешканців Харкова, також повідомлялось про пошкодження цивільної інфраструктури. В рамках цього звіту поняття “інфраструктура” визначається як будь-яка згадка наступних ключових термінів у джерелах: лікарні, школи, сільське господарство, служби доставки гуманітарної допомоги, шляхи гуманітарної евакуації, релігійні установи, ринки, системи енергопостачання (газо-, електро- та водопостачання).

Ми також відстежували пошкодження адміністративних будівель, магазинів, гуртожитків, парків, – включно з зоопарком, залізничних станцій, в’язниці та кладовища.

Відстежені “Airwars” інциденти, пов’язані з пошкодженням інфраструктури, відображають лише ті випадки, в яких також були зафіксовані смерті і поранення цивільних, і тому надають лише невеликий зріз більш масштабної картини пошкодження інфраструктури Харкова.

16 березня, за повідомленнями джерел, від двох до трьох цивільних осіб загинули і щонайменше п’ятеро, включно з трьома рятувальниками, отримали поранення внаслідок ймовірного російського обстрілу Новосалтівського будівельного ринку в Харкові. Джерела, які вдалося відстежити, не згадують про поранення військових або військові об’єкти, які було вражено.

Пошкодження і руйнування інфраструктури мали також опосередкований руйнівний вплив на життя цивільного населення. В одному з інцидентів, відстежених “Airwars”, після ймовірного російського удару було пошкоджено газопровід, що призвело до того, що понад 500 сімей тимчасово залишилися без газопостачання. В іншому інциденті, у травні 2022 року, 46-річну жінку було вбито на власному подвір’ї, коли вона готувала їжу на вогнищі через відсутність електрики.

Доступ до охорони здоров’я

Руйнування Центральної міської лікарні в Ізюмі після російського обстрілу 8 березня 2022 року, опубліковане у Facebook користувачем, чиє ім’я було відредаговано з міркувань безпеки

Серед “відстежених” Airwars інцидентів, пов’язаних з пошкодженням інфраструктури, найбільша кількість згадок стосувалася закладів охорони здоров’я, що безпосередньо впливало на доступ цивільного населення до медичної допомоги.

“Airwars” задокументував пошкодження 16 медичних закладів під час інцидентів, в яких також загинули або були поранені цивільні особи. Серед них – лікарні, центр донорства крові, аптека і машина швидкої допомоги. 3 березня сирійський лікар, гінеколог родом з Дейр-Ез-Зора, був убитий, коли, як стверджується, російський міномет влучив у Харківську обласну лікарню.

За схемою, подібною до тієї, про яку часто повідомляють у Сирії, “Airwars” також відстежила три випадки так званих “подвійних ударів”, коли за одним ударом слідує наступний в той час, коли аварійні служби або цивільне населення реагують на інцидент. Ці інциденти також були зафіксовані проектом “Напади на охорону здоров’я”, який задокументував випадки багаторазових ударів по одним і тим же лікарням у Харкові: “В одну лікарню влучили п’ять разів, а в іншу – чотири рази”. Представники проекту додали, що в період з лютого 2022 року по грудень 2022 року в Харківській області було зафіксовано найбільшу кількість пошкоджених або зруйнованих лікарень в Україні.

Документуючи шкоду, завдану цивільному населенню, місцеві джерела також часто повідомляли про те, що російські бомбардування ускладнюють здатність рятувальників реагувати на інциденти.

В рамках інциденту з завданням шкоди цивільному населенню, про який повідомлялося в березні, видання “Харків сьогодні” повідомило, що рятувальники “не змогли навіть під’їхати” до Харкова “через постійні залпи ворожої артилерії”. Місяцем пізніше, під час іншого інциденту в Ізюмі, російські війська, за повідомленнями, атакували евакуаційні автобуси, що призвело до жертв серед цивільного населення. Одне з місцевих джерел стверджувало, що через зруйновані дороги і мости,  “а також через те, що російські окупанти забороняють пересування між селами в громаді”,  було неможливо доставляти медикаменти та іншу життєво необхідну допомогу.

Зброя та боєприпаси, які використовувались

Бойові дії в Харківській області переважно відбувалися із застосуванням вибухової зброї.

Згідно з повідомленнями, більшість цивільних осіб загинули або отримали поранення від артилерійського вогню (77% зафіксованих інцидентів), тоді як у решті інцидентів шкоду було заподіяно авіаударами (вісім інцидентів) або боєприпасами, що не розірвалися (шість інцидентів).

Від 12 до 14 цивільних осіб загинули і від 4 до 11 отримали поранення від закладених вибухових пристроїв і боєприпасів, що не розірвалися. В одному з таких випадків джерела повідомили, що двоє чоловіків у віці 30 років загинули, коли їхній автомобіль наїхав на протитанкову міну по дорозі до села Чорноглазівка. Один з них збирався відвідати свою матір. За словами місцевого чиновника, вони “загинули на місці, машину розірвало на шматки. Окупанти нещодавно відійшли з цього села і могли залишити вибуховий пристрій”

Невелика кількість відстежених “Airwars” інцидентів, пов’язаних з мінами або іншими вибухонебезпечними предметами, не відображає масштабу забруднення землі в Харківській області. Шкода, пов’язана із забрудненням земель, вірогідно не обмежиться початковим періодом війни, і про неї ще буде відомо у майбутньому.

Головний прокурор Харкова Олександр Фільчаков пояснив виданню “AP News”, що “ніхто не може зараз сказати, який відсоток території Харкова заміновано, ми знаходимо міни скрізь”.

У 14 інцидентах місцеві джерела звинувачували російські війська у застосуванні касетних боєприпасів. Використання Москвою такої зброї в Україні широко задокументовано. У квітні 2022 року “Airwars” показав наслідки влучання одного російського касетного боєприпасу у лікарню та центр донорства крові в Харкові на другий день вторгнення. Повідомлялося про пошкодження в радіусі 350 метрів. Того ж місяця троє саперів загинули і ще четверо отримали поранення під час спроби знешкодити ймовірно російські міни. Міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський заявив, що серед боєприпасів, які вибухнули під час операції, були касетні боєприпаси.

В одному з інцидентів місцеві джерела згадували про використання російськими військами снаряда, який впав на фабрику з парашутом, також відомого як “парашутна бомба“. Внаслідок цього інциденту, який, як стверджується, був здійснений Росією, загинула одна цивільна особа і ще шість отримали поранення. У квітні про застосування такої зброї в Харкові вже повідомляв мер міста.

Інформаційний простір

Відповідно до стандартної методології “Airwars”, всі інциденти класифікуються відповідно до характеру інформації, отриманої щодо інциденту: інциденти, де всі джерела згодні щодо причини і випадку шкоди, позначені як “підтверджені”, інциденти, де джерела не згодні щодо того, хто несе відповідальність або чи були жертви серед цивільного населення, позначені як “спірні”, а інциденти, де є дуже мало джерел або повідомляється лише загальна інформація, позначені як “слабкі”. Більше подробиць у нашій методологічній записці.

У Харкові “підтверджені” інциденти, в яких джерела звинувачували російські війська у завданні шкоди цивільному населенню, становлять 138 інцидентів, і відповідають за жертви серед цивільного населення у кількості від 275 до 387.

Наша команда також зафіксувала ще два “підтверджені” інциденти, в яких усі джерела приписували відповідальність за шкоду, заподіяну цивільному населенню, Збройним силам України. На ці інциденти припадає від двох до п’яти жертв серед цивільного населення. Оскільки ця доповідь зосереджена на ймовірних діях Росії, ці два інциденти не були включені до загальної кількості жертв, хоча вони продовжують розслідуватися нашою дослідницькою групою.

“Слабкі” інциденти охоплюють 60 інцидентів, в яких загинуло від 41 до 42 осіб. У всіх цих “слабких” випадках відповідальність за шкоду, заподіяну цивільному населенню, покладалася на російські війська. У двох інцидентах деякі місцеві джерела стверджували, що шкода була завдана Збройними силами України, які відтісняли російські війська, і “Airwars” виявила жертви серед цивільного населення.

Хоча занепокоєння щодо дезінформації широко розповсюджені, “Airwars” виявила, що окремі звинувачення у завданні шкоди цивільному населенню рідко оскаржувалися предметно зі сторони Росії. У тих випадках, коли звинувачення в завданні шкоди відкидалися або оголошувалися хибними (фейковими), ці заяви в основному зосереджувалися на загальних тенденціях.

В ході дослідження було виявлено, що джерела, які дискредитують заяви про шкоду, завдану цивільному населенню Харкова та області, зазвичай поширюють два основних наративи: або джерело стверджує, що шкоду було нанесено Збройними силами України, або що українські військові навмисно встановлюють військову техніку в житлових районах або на об’єктах цивільної інфраструктури.

У цьому контексті можна згадати й заяви Росії на найвищому рівні про те, що Збройні сили України використовували цивільних як “живі щити”. У березні 2022 року, після загибелі індійського студента у Харкові внаслідок російського обстрілу, президент Володимир Путін заявив, що українські силовики використовували індійських студентів у Харкові як “живий щит”.

Інші заяви, виголошені Міністерством оборони Росії, містять звинувачення в тому, що українські сили навмисно знищують цивільну інфраструктуру, щоб захистити секретну інформацію –  наприклад, Фізико-технічний інститут у Харкові, в якому начебто розроблялися ядерні технології. 1 березня будівлю Харківської обласної державної адміністрації та площу Свободи в Харкові було обстріляно ракетою, що призвело до загибелі від шести до одинадцяти осіб, включно з дитиною. До 35 цивільних осіб, за повідомленнями, отримали поранення. Російські офіційні особи стверджували, що удар був навмисно нанесено українськими силами проти українських цивільних осіб, нібито “незадоволених міською адміністрацією”; тоді як президент України Володимир Зеленський заявив, що бомбардування здійснила Росія і що “на площі не було жодних військових цілей”.

Росія досі не визнала жодних жертв серед цивільного населення України, спричинених власними атаками, а в офіційних заявах, опублікованих Міністерством оборони Росії, неодноразово наголошувалось, що під російські обстріли та удари потрапляли лише військові об’єкти і так звані “бойовики”.

Критичні прогалини в обліку жертв

Основні відомості про зниклих безвісти осіб

У низці інцидентів наші дослідники зіткнулися з серйозною прогалиною в інформації, що є у відкритому доступі, – а саме, мало інформації щодо осіб жертв. В україномовних звітах було мало згадок про імена жертв, а також лише обмежена інформація про їхню стать, вік або рід занять.

Це кардинально відрізняється від інших конфліктів, за якими стежить “Airwars”, включаючи повітряні удари США в Ємені та Іраку, російські бомбардування в Сирії та ізраїльські бомбардування в Газі та Сирії.

Наприклад, за один інтенсивний місяць бомбардувань сирійського міста Алеппо російськими та сирійськими урядовими військами в липні 2016 року наша команда відстежила 76 різних інцидентів, в яких постраждало цивільне населення, і там ми встановили ідентичність 187 жертв. У березні 2022 року в Харківській області ми відстежили 70 окремих інцидентів, пов’язаних із завданням шкоди цивільному населенню внаслідок російських ударів, але загалом встановили ідентичність лише 37 жертв.

Існує декілька потенційних причин цього браку інформації. Ключовим фактором є політика України щодо захисту приватності, яку влада застосовує для захисту особистих даних цивільних осіб. Вона дозволяє оприлюднювати імена лише за згодою жертви або її/його сім’ї.

Україна є також державою з функціонуючими безпековими, розслідувальними, судово-медичними структурами та службами, які працювали над фіксацією завданої цивільному населенню шкоди ще з часів попередньої агресії Росії в Україні. В Іраку, Лівії, Сомалі та Сирії такі офіційні структури або відсутні, або викликають недовіру з боку цивільного населення. Таким чином, цивільні особи були змушені заповнювати прогалини – розміщувати інформацію про загиблих у соціальних мережах, зокрема, у Facebook.

Іншими причинами можуть бути безпекові ризики, пов’язані з документуванням завданої цивільному населенню шкоди в районах активних бойових дій, таких як Харків. Серед них,  зокрема, ускладнений або заборонений доступ цивільного населення до зруйнованих будівель в пошуках своїх близьких через загрозу від нерозірваних боєприпасів, а також перебої в роботі Інтернету та/або електрики, які не дають місцевому населенню можливості передавати інформацію зовнішньому світу.

Зниклі безвісти

Місцеві джерела, які документують завдану цивільному населенню в Україні шкоду, вказують на ключові виклики зі збором точних даних про жертви серед цивільного населення через складнощі з пошуком та ідентифікацією жертв. В одному з інцидентів, відстежених “Airwars”, місцеві джерела повідомили, що минуло 20 днів, перш ніж жінку та її 11-річного сина знайшли похованими під уламками свого будинку.

Деякі експерти стверджують, що на пошук та ідентифікацію жертв серед цивільного населення можуть піти роки, а Харківська правозахисна група підрахувала, що лише в Харківській області зниклими безвісти вважаються майже 2 000 осіб.

Інформація щодо окупованих територій

Ідентифікація цивільних осіб, загиблих під час конфлікту, була особливо складною в Харківській області, оскільки багато районів були окуповані російськими військами протягом декількох місяців. Деякі інциденти, ідентифіковані “Airwars”, стали відомими громадськості лише після того, як українські війська відновили контроль над певними районами. Наприклад, в Ізюмі “Airwars” знайшла відкриті джерела, які описували загибель цілої родини в травні 2022 року, коли їхній автомобіль наїхав на ймовірну російську міну під час спроби евакуюватися з Харкова. Лише в жовтні 2022 року поліція змогла вперше повідомити про цей інцидент, відвідавши місце трагедії та опитавши місцевих.

Губернатор Харківської області Олег Синєгубов стверджує, що “перше, що вони [російські війська] зробили на окупованих територіях , – це відрізали людей від будь-якої інформації”.

В іншому інциденті, що також відбувся в Ізюмі 9 березня 2022 року, російські військові завдали авіаударів, а потім обстріляли п’ятиповерховий житловий будинок, що призвело до його обвалення. Внаслідок інциденту загинуло від 47 до 54 осіб, у тому числі багато сімей, які опинилися під уламками. Широкого розголосу трагедія набула лише у вересні, коли українські війська відновили контроль над цим районом.

У жовтні 2022 року українська влада повідомила, що знайшла понад 500 тіл на нещодавно відвойованих територіях. Причини смерті досі невідомі, а багато сімей все ще чекають на результати ДНК-тестів і додаткових розслідувань, щоб дізнатися про долю своїх близьких.

У багатьох інцидентах, зафіксованих “Airwars”, джерела згадували про розпочаті Харківською прокуратурою розслідування ще під час активної фази конфлікту. Результати цих розслідувань, ймовірно, розкриють нові подробиці про характер і масштаби шкоди, завданої цивільному населенню.

“Airwars” продовжуватиме оновлювати наш архів по мірі надходження нової інформації.

Висновок

Хоча масштаб жертв російської агресії ще досі не відомий у повному обсязі, інциденти завдання шкоди цивільному населенню, які були задокументовані в Харкові, вкотре демонструють руйнівний вплив конфлікту на цивільне населення.

Тяжкість людських втрат під час війни спонукає до посилення заходів із захисту цивільного населення під час конфліктів у всьому світі, особливо в густонаселених районах. Спираючись на місцеві джерела, можна припустити, що з огляду на масшаб і тяжкість завданої цивільному населенню шкоди, війна в Україні матиме далекосяжні та довготривалі наслідки.

(Translated to Ukrainian by Iryna Chupryna and Igor Corcevoi)

Основною мовою “Airwars” є англійська. У разі виникнення питань, пов’язаних з цим документом, будь ласка, перегляньте нашу англомовну версію тут або зв’яжіться з нами за адресою info@airwars.org

▲ Зібрані фрагменти російських ракет, якими били по Харкову, у Харкові, Україна, 3 грудня 2022 року. (AP Photo/Libkos, File)

Published

May 2023

Written by

Clarie Alspektor

Assisted by

Alice Lindsay, Anika Venkatesh, Anna Zahn, Aya Wazaz, Brian Osgood, Clive Vella, Duncan Salkovskis, Eleonora Sobrero, Emily Tripp, Georgia Edwards, Igor Corcevoi, Iryna Chupryna, Joe Dyke, Joe Murphy, Jordan Smolinsky, Martha Greenhough, Megan Karlshoej-Pedersen, Richard Quinlan, Samuel Doak, Shihab Halep and Yulia Oborskaya

From February 24th to May 13th 2022, between 275 and 438 civilians were alleged to have been killed by explosive weapons when Russian forces invaded the Ukrainian region of Kharkiv.

Airwars researchers documented all open source accounts of civilian harm, identifying 200 harm incidents during the short period known as the ‘Battle of Kharkiv’. Alongside the almost daily reported civilian deaths, up to 829 civilians were reported injured. In cases where the identity of the victims were reported by local sources, Airwars identified at least 30 children, 52 women and 61 men likely killed by Russian forces.

This research represents perhaps the most granular openly available database on civilian harm in the densely populated oblast that borders Russia.

In bringing together the stories shared by local residents, journalists and civil society organisations, the following research brief offers an insight into life under bombardment. We present our findings below on where and how local sources reported harm to the residents of Kharkiv, how critical infrastructure has been damaged and how essential services have been disrupted. We also present our analysis of the information environment, and the unique challenges of accurate casualty recording in this complex battleground.

Battle of Kharkiv

Our casualty recording efforts cover all local allegations of civilian harm from explosive weapons throughout Kharkiv oblast, for the period when the Kharkiv city and its surroundings were subject to an intense period of fighting – otherwise known as the ‘Battle of Kharkiv’.

The second largest city in Ukraine, Kharkiv has been among the hardest hit urban areas in the war. Located some 40km from the Russian border, with a large Russian speaking population and close ties to Moscow’s economy, it was a key target when the invasion began on February 24, 2022.

As Russian forces invaded Ukraine from multiple directions, thousands of troops entered the Kharkiv region. Cities and villages were heavily shelled. In a few weeks key towns and cities in Kharkiv oblast were occupied by Russian forces, including Izyum, Kupiansk and Balaklia.

Kharkiv city itself was never occupied but instead became the scene of intense fighting and a mass exodus. Pre-war analysis estimated its population at 1.4 million, but by March 2022 that number had allegedly fallen as low as 300,000. Yet the success of the Ukrainian Armed Forces in defending Kharkiv is believed to have played a significant role in bolstering morale in the early days of the Russian invasion.

At the end of April 2022, Ukrainian forces began a counter offensive in Kharkiv. By May 13th, Russian forces were pushed from the surroundings of the city. The eventual Russian retreat was described as one of the Ukrainian military’s fastest advances since Russian troops abandoned their assault on Kyiv. In June 2022, Mayor Ihor Terekhov estimated Kharkiv city’s population had returned to around one million.

However, in the wider Kharkiv region, most occupied areas were only reclaimed following the successful Ukrainian counter-offensive in September 2022.

Today Kharkiv city is largely calm, though occasional Russian shelling continues in the oblast. The city’s infrastructure remains devastated while the human impact can be counted both in the lives lost and the large number of residents who have still not yet returned.

The archiving process

Our new archive contains crucial details about where and how civilians were harmed, as reported by local sources during the war in Kharkiv.

Our open source research is intended to be the starting point for investigators, journalists, human rights groups and families and individuals affected by this conflict, as we aggregate and preserve all local allegations to build a permanent database of harm. It is also aimed at humanising those harmed in war, and to make it clear to powerful militaries around the world that civilian harm, even in the most intense modern urban battlefields, can and must be recorded.

Our estimates of civilian harm are not definitive, as, given the widespread scale of casualties, it is likely that other incidents were not covered by sources we have tracked.

Our methodology note outlines in more detail how we applied our casualty recording methodology to this dense and complex battleground.

Frequency and intensity of harm incidents

Civilian harm incidents were recorded almost daily for the first two months of the invasion. This intense period of battle was the most deadly for civilians: in the first five days of fighting alone, between 18 and 38 civilians were reported killed, and up to another 119 wounded.

In one incident tracked by Airwars on April 10th, a community official in the city of Zolochiv told Suspilne TV that “since the morning, Zolochiv has been under fire almost all day, and for the last two and a half hours it has been non-stop.” In April 2022, the Mayor of Kharkiv, Ihor Terekhov, described the city as being bombed “day and night.”

Even as the Ukrainian Armed Forces were pushing back Russian troops from Kharkiv city and its surroundings towards the end of April, civilian harm incidents continued throughout the rest of the oblast: the day before analysts considered Ukraine had likely won the Battle for the city of Kharkiv, at least two civilians were reported killed in incidents beyond AFU front lines in Shebelynka, Derhachi and Balaklia.

Civilians were usually the only reported casualties

A key debate throughout the war has been the extent to which Russian forces have been striking legitimate military targets. Russian officials accuse Ukraine of placing military targets near civilian population centres, while Ukraine has claimed that the strikes are deliberately indiscriminate.

Our data shows that in 95% of cases where civilians were allegedly killed or injured (189 incidents), local sources reported that civilians were the only victims of Russian actions, and did not mention any other military object or Ukrainian military personnel harmed.

While public reporting on Ukrainian military casualties is forbidden under Ukrainian law, which may be a factor in the relatively low numbers, this is a finding that echoes other on the ground reporting from human rights organisations, such as Human Rights Watch.

In three incidents, the sources were conflicted or unclear as to whether among those reportedly harmed were also members of the Ukrainian military or only civilians.

In one incident, on March 26th, Russian forces reportedly shelled the town of Barvinkove in Izyum district, resulting in the deaths of at least four Ukrainian soldiers and one civilian. Multiple Ukrainian sources, including on social media, covered the event, noting that the shelling caused a fire in a secondary school. One source known to come from a pro-Russian account claimed that the school was being used by Ukrainian forces to create a “human shield” for Ukrainian soldiers. It reiterated that a Russian missile caused the casualties but referred to those killed and injured as soldiers. See our methodology note for how we assess and account for conflicting information.

Life under bombardment

In documenting civilian harm, local sources revealed key insights into civilians’ daily lives, and the far-reaching human toll of war.

Harmed at home

In at least 60 incidents (nearly a third of all allegations), civilians were reported to have been killed or injured at home when Russian artillery shelling or strikes hit residential buildings or houses. In one incident, on March 17th 2022, a mother and her four-year-old daughter were reportedly sleeping in their house when the shelling started. Sources claimed that the woman covered her daughter with her body to protect her. She was killed in the incident while her daughter was injured.

Sources reported civilians killed in their kitchens and bedroom. Details provided by local media give an insight into lives lost: of a Russian woman who had been living in Kharkiv for ten years; of a ninety-six year old man who survived the Holocaust, of two neighbours about to have lunch together  – all killed in their homes by alleged Russian bombardment.

Local sources also recorded stories of civilians killed while running for safety. On April 6th, 2022, a 33-year-old civilian was reported killed after an alleged Russian shelling of Zolochiv, Kharkiv. A local official, Viktor Kovalenko, stated that the young man was running “from his house to the basement of his neighbours” for shelter “because he didn’t have his own. And he didn’t run a metre and a half – his legs were blown off by an explosion.”

Routines disrupted

Civilians were also killed or injured while buying groceries and getting other essential supplies, according to local sources.

On February 28th, four civilians, including a child, were reportedly killed collecting drinking water after leaving their bomb shelter. On March 6th, a woman was severely injured while queuing in front of a shop. And on March 24th, in one deadly incident, six civilians were likely killed and up to 17 others injured in an alleged Russian shelling on a supermarket.

Many examples of daily routines disrupted by tragedy were recorded by local sources. In one incident, a mother was reportedly walking with her daughter in the street when an alleged Russian shell landed close by, killing her and seriously injuring her daughter. In another incident, an elderly woman feeding cats in a park was killed by alleged Russian artillery shelling. Sources also reported a mother was killed while she was on the phone coming back from a store, in front of her house. Her neighbour told Suspilne News that “If, perhaps, she had come a minute earlier, she would have had time… Two children were left without their mother.”

Civilians were also reported harmed while waiting for public transport, while driving in their cars, or while at work.

In March and May, in two separate incidents, several volunteers and workers at Feldman Ecopark, a zoo located north of Kharkiv city, were killed and seriously injured by reported Russian shelling. Among the victims was a fifteen-year old boy who died while attempting to evacuate the park’s animals.

Destruction of a city

In Kharkiv city, the highest number of incidents of civilian harm were recorded in Saltivskyi, in Kyivsky and Shevchenkivskiy city districts, the northern and eastern parts of the city. In September 2022, Kharkiv Mayor Ihor Terekhov said in an interview that ‘there are some residential areas where there is nothing left’.

In Izyum, a city located some 100km south of Kharkiv, which was occupied by Russian forces for over six months, Ukrainian officials estimated that between 70 and 80% of residential buildings have been destroyed.

Airwars identified 56 incidents where civilian infrastructure was damaged alongside reports of the deaths and injuries of Kharkiv residents. For the purposes of this report, ‘infrastructure’ has been defined as any mention of the following key terms by sources: hospital, school, agriculture, humanitarian delivery services, humanitarian evacuation routes, religious institutions, marketplaces, energy supplies (gas, power, and water infrastructure).

We also monitored damage to administration buildings, shops, hostels, parks – including a zoo -, railway stations, a prison facility, and a cemetery.

The incidents related to infrastructure damage tracked by Airwars only reflects those cases where civilian deaths and injuries were also recorded, providing just a small snapshot into the wider picture of damaged infrastructure in Kharkiv.

On March 16, two to three civilians were reportedly killed and at least five others, including three rescuers, were injured by alleged Russian shelling of Novosaltivs’kyy Budivel’nyy market, in Kharkiv city. Sources tracked did not mention combatants harmed or military objects hit alongside these civilian casualties

Damage and destruction to infrastructure have reverberating effects on civilian lives. In one civilian harm incident tracked by Airwars, a gas pipeline was damaged following an alleged Russian strike, leading to more than 500 families being left temporarily without gas supply. In another incident, in May 2022, a 46-year-old woman was reportedly killed in her backyard while she was cooking over a fire due to a lack of electricity.

Access to healthcare

Destruction of the Central City Hospital (Центральна міська лікарня) of Izium (Ізюм) following reported Russian shelling on March 8th 2022, posted on Facebook by a user whose name has been redacted for security reason

Among the incidents with reference to infrastructure damage tracked by Airwars, the highest number of mentions were related to healthcare institutions, directly impacting access to medical treatment for civilians.

Airwars documented damage to 16 healthcare facilities in incidents where civilians were also killed or injured. Among these were hospitals, a blood donation centre, a pharmacy, and an ambulance. On March 3rd, a Syrian doctor, described as a gynaecologist originally from Deir Ezzor, was killed when an alleged Russian mortar hit the Kharkiv Regional hospital.

In a pattern similar to what is often reported in Syria, Airwars also tracked three allegations of so-called double-tap strikes, where a strike is followed by a second round of strikes just as emergency services or nearby civilians respond to the incident. These incidents were also captured by the Attacks on Healthcare Project, which documented cases of multiple strikes targeting the same hospitals in Kharkiv: “One was hit five times, and another was hit four times”. They added that between February 2022 and December 2022, the Kharkiv region recorded the highest number of damaged or destroyed hospitals in Ukraine.

In documenting civilian harm, local sources also often reported on the challenge that Russian bombardment was having on the ability of rescuers to respond to the incidents.

In a civilian harm incident reported in March, Kharkiv Today reported that rescuers “could not even drive up” to Kharkiv “due to constant volleys of enemy artillery.” One month later, in another incident in Izyum, Russian forces reportedly hit evacuation buses, causing civilian casualties. One local source claimed that due to destroyed roads and bridges in the area, it was impossible to bring medicine and other vital aid, “as well as the fact that the Russian occupiers prohibit movement between villages in the community.”

Munitions documented

The fighting in Kharkiv oblast mainly took place with the use of explosive weapons.

Civilians were predominantly reported killed or injured by artillery fire (accounting for 77% of incidents recorded), while the remaining incidents of harm resulted from airstrikes (eight incidents) or unexploded ordnance (six incidents).

Between 12 and 14 civilians were recorded killed, and between four and 11 injured, by planted explosives and unexploded ordnance. In one such case, sources reported that two men in their 30s were killed when their car drove over an anti-tank mine while driving to Chornohlazivka village. They were reportedly on their way to visit one of their mothers. According to a local official, the two “died on the spot, the car was blown to pieces. The occupiers had recently withdrawn from this village, they could have left it behind.”

The limited number of incidents related to mines or other explosive hazards tracked by Airwars does not reflect the scale of land contamination in the Kharkiv region, given the fact that harm related to contamination is likely to occur and be reported well beyond the initial campaign period.

Kharkiv Chief Prosecutor, Oleksandr Filchakov, explained to AP News that “no one can say now the total percentage of territory in Kharkiv that is mined, we are finding them everywhere.”

In 14 incidents, local sources accused Russian forces of having used cluster munitions. The use by Moscow of such weapons in Ukraine has been widely documented. In April 2022, Airwars showed the impact of a single Russian cluster munition that struck a hospital and blood donation centre in Kharkiv on the second day of the invasion. Damage was reported in a 350m radius. The same month, three deminers were killed and four others injured while trying to remove alleged Russian mines. Ukrainian Interior Minister Denys Monastyrskiy stated that cluster munitions were among the munitions that exploded during the operation.

In one incident, local sources mentioned the use of a projectile by Russian forces that fell on a factory with a parachute, also referred to as “parachute bomb”. The alleged Russian incident led to one civilian killed and up to six others injured. By April, the use of such weapons was already being reported in Kharkiv city by the Mayor of Kharkiv.

The information environment

As per Airwars’ standard methodology, all incidents are categorised according to the nature of information identified in relation to the incident: incidents where all sources are in agreement about the cause and case of harm are marked ‘fair’, incidents where sources disagree as to who was responsible or if civilian casualties occurred are marked ‘contested’, and incidents where there are very few sources or only generic information reported are marked ‘weak’. See our methodology note for details.

In Kharkiv, ‘fair’ events – where sources accused Russian forces for civilian harm accounted for 138 incidents, and between 275 and 387 civilian casualties.

Our team also recorded two additional ‘fair’ incidents where all sources attributed civilian harm to Ukrainian Armed Forces. These incidents account for between two and five civilian deaths. As this Brief focuses on alleged Russian actions, these two incidents were not included in our casualty totals, though they continue to be investigated by our research team.

‘Weak’ incidents accounted for 60 incidents, and between 41 and 42 casualties. All of these ‘weak’ cases accused Russian forces of being responsible for the civilian harm. In two incidents, Airwars found civilian casualties where some local sources alleged that harm resulted from the Ukrainian Armed Forces as they were pushing back Russian forces.

Although concerns around disinformation are widespread, Airwars found that individual civilian harm allegations were rarely contested in any level of detail. Where civilian harm claims were dismissed or accused of being fraudulent, accounts mainly focused on general trends.

Two types of information were found to typically be put forward by sources discrediting local civilian harm claims: either the source claimed that harm was caused by Ukrainian Armed Forces, or that Ukrainian troops were deliberately installing military equipment in residential areas or inside civilian infrastructure.

This includes claims by the Russian state at the highest levels, that the Ukrainian Armed Forces have used human shields. In March 2022, President Vladimir Putin alleged that Ukrainian security forces used Indian students in Kharkiv as “human shields” after an Indian student was reported killed in Kharkiv city by Russian shelling.

Other claims communicated by the Russian Ministry of Defense include allegations that Ukrainian forces deliberately destroyed civilian infrastructure to protect sensitive information; such as the Institute of Physics and Technology in Kharkiv, in which nuclear technology was apparently being developed. On March 1st, the building of the Kharkiv Regional State Administration and Svobody Square in Kharkiv city were hit by a rocket, leading to six to 11 casualties, among them a child, and up to 35 civilians were allegedly injured. Russian officials alleged that the strike was voluntarily conducted by Ukrainian forces against Ukrainian civilians ‘dissatisfied with the city administration’; while Ukrainian President Volodymyr Zelensky claimed Russia conducted the bombing and that ‘there were no military targets in the square’.

Russia has not admitted to any civilian casualties yet and official statements published by the Ministry of Defense repeatedly affirmed that only military targets and combatants were hit by Russian shelling or strikes.

Critical gaps in casualty records

Key details of victims missing

In a number of incidents our researchers encountered a major gap in the information publicly available – the identities of the victims. In Ukrainian language reporting there has been few mention of names of victims, and limited information related to their gender, age or occupation.

This differs dramatically from other conflicts Airwars has monitored, including US airstrikes in Yemen and Iraq, Russian bombing in Syria, and Israeli bombardment in Gaza and Syria.

As an example, in one intense month of Russian and Syrian government bombing of the Syrian city of Aleppo in July 2016, our team tracked 76 different civilian harm incidents – in which we recorded 187 named victims. In March 2022, in the Kharkiv region, we tracked 70 separate civilian harm incidents from Russian strikes, but only a total of 37 named victims.

There are a number of potential reasons for this gap. A key factor is Ukraine’s privacy policy that is being applied by authorities to protect civilians’ identities. This allows the release of names only when approval has been given by the victim or his/her family.

Ukraine also has a functioning state, with security, investigative, forensic and medico-legal structures that worked to record civilian harm since earlier Russian advances on the country. In Iraq, Libya, Somalia and Syria such official structures are either lacking or distrusted by civilians. As such civilians have been forced to fill the gaps – posting details of the dead on social media, particularly Facebook.

Other reasons might involve security risks related to documentation of civilian harm within areas of active combat such as Kharkiv, including difficult or forbidden access for civilians to destroyed or collapsed buildings in urban areas looking for their loved ones due to safety issues relating to unexploded ordnance, as well as internet and/or electricity blackouts that prevented local people from communicating information to the outside world.

Missing persons

Local sources documenting civilian harm in Ukraine reveal key challenges in capturing accurate civilian casualty records due to the difficulties in recovering and identifying victims. In one incident tracked by Airwars, local sources reported that it took 20 days before a woman and her 11-year old son were found buried under the rubble of their house.

Some experts have said that it could take years to find and identify civilian victims, with Kharkiv Human Rights Protection Group estimating that nearly 2,000 individuals remain missing in Kharkiv oblast alone.

Information in occupied areas

The identification of civilians killed in the conflict has been particularly challenging in Kharkiv Oblast given that many areas were occupied by Russian forces for several months. Several incidents identified by Airwars were only widely reported after Ukrainian forces had retaken control of certain areas. In Izyum, for example, Airwars identified open sources that described the death of an entire family in May 2022, when their car drove over an alleged Russian mine as they attempted to evacuate Kharkiv. It was not until October 2022 that police forces were able to report the incident for the first time through on the ground interviews and a site visit.

In areas under occupation, Kharkiv governor Oleg Synegubov stated that “the first thing they [Russian forces] did was to cut people off from any information”.

In another incident, also in Izyum city, on March 9, 2022, the Russian military was reported to have launched airstrikes on and then shelled a five story residential building – causing it to collapse. The incident killed between 47 to 54 people, including many families who were trapped in the debris. The incident was only widely reported in September, when Ukrainian forces retook control of the area.

In October 2022, Ukrainian authorities reported that they found more than 500 bodies in newly retaken areas. The causes of death are still unknown, while many families are still waiting for the results of DNA tests and additional investigations to know the fate of their loved ones.

In many incidents recorded by Airwars, sources recorded mentions of investigations launched by the Kharkiv Prosecutor Office while the conflict is still ongoing. The outcomes of these investigations are likely to reveal new details about the nature and scale of civilian harm.

Airwars will continue to update our archive as new information comes to light.

Conclusion

While the full human toll of the war is not yet fully known, the harm documented in Kharkiv reveals once again the devastating impact of conflict on civilian populations.

The severity and nature of this human cost of war underlines the need for greater measures to protect civilians in conflict across the world, particularly in densely populated areas. As documented widely by local sources, the level and severity of harm is likely to have long lasting and reverberating effects for many years to come.

▲ Collected fragments of the Russian rockets that hit Kharkiv, in Kharkiv, Ukraine, Dec. 3, 2022. (AP Photo/Libkos, File)

Published

May 2023

Written by

Airwars Staff

This overview is intended to accompany our Research Brief ‘Patterns of civilian harm from alleged Russian actions in Kharkiv oblast’, our conflict overview page, and our archive.

This approach was originally developed as we documented conflicts across Libya, Syria, Iraq, Yemen, Somalia and the Gaza Strip, and closely aligns with global standards on Casualty Recording.

What is an ‘incident’? 

Airwars uses an incident-based approach to document civilian harm: each incident is defined as a moment in time and space where sources reported death or injury to civilian non-combatant populations. See more on sourcing below.

Where the exact time or location of an incident is unknown, civilian deaths and injuries may be aggregated under one event until more information comes to light. Each incident is geolocated to the highest possible degree of accuracy by trained geolocation teams. Where locations cannot be precisely identified, civilian harm incidents will be aggregated until more information is known.

Our threshold of geolocation accuracy for including an incident in our archive is at sub-district level.

All incidents are considered ‘live’ in our archive, and can be updated and changed to account for evolving information.

Who are our sources?

For our work casualty recording, we assessed all known open source claims of civilian non-combatants killed or injured by all parties using explosive weapons in Kharkiv oblast.

Our sources were identified by our trained team of Ukrainian researchers, using an incident-based method to develop a continuously evolving list of sources for monitoring and investigating allegations of civilian deaths or injuries. These sources include Telegram, Twitter, Facebook, and local and international media or organisations, in Ukrainian, Russian and English language.

We routinely conduct data mapping exercises to ensure that we are coordinating with other civil society and documentation groups working in a similar field.

To date, similar aggregate databases covering casualty records in Kharkiv include: Bellingcat, Eyes on Russia-Center for Information Resilience, Attacks on Health Care in Ukraine Project, Hala systems, Armed Conflict Location and Event Data (ACLED), Victims Memorial, Ukraine War Archive, Kharkiv Human Rights Protection Group and Helsinki Human Rights Union/Tribunal For Putin (T4P) initiative.

These databases are referenced throughout our assessments, to facilitate information sharing and data reconciliation across the diverse range of documentation efforts.

Note that Airwars’ mention of an incident recorded by another open source dataset does not mean that Airwars findings precisely match what has been recorded by that organisation. In certain cases, findings may differ due to the sources used or due to differences in methodology.

Managing dis/misinformation

As in all conflicts we monitor, we include any and all information relevant to a single incident of civilian harm, regardless of the affiliation of the source. In other words, if a source includes reference to the civilians killed or injured in a single incident it will be included in our assessment. If a source includes only generic information without being linked to a single incident, it will not be included.

All information is assessed, written up and archived within each assessment in order to allow the user of the dataset to conduct further investigation if needed.

Civilian casualty categories

Airwars has developed a unique methodology to categorise civilian harm incidents according to the nature of information identified in relation to the incident. This approach allows users of the archive to quickly understand the information environment relating to each allegation.

    Fair: all sources agree civilian harm occurred as a result of the actions of one belligerent (i.e. all sources agreed that Russian forces killed civilians in a single strike) Contested: not all sources agree on who was responsible for the civilian harm (i.e. some sources alleged harm resulted from Russian actions, some sources alleged harm resulted from Ukrainian forces actions). Weak: the allegation of harm came from only a single source, with little unique information circulated amongst open sources. This category may change to ‘fair’ or ‘contested’ if more information comes to light. For example, incidents qualified as ‘weak’ in occupied areas, where access to information has been restricted by Russian forces, may later be reassessed after new details are revealed. Discounted: Incidents where the original assessment of civilian casualties is later proven inaccurate, due to new information that comes to light.

Additional categories and notes

Personal information on civilians harmed

Names and personal information related to civilians harmed whose identities are known have not been included in our public archive, due to on-going security fears and with respect to the Ukrainian Law on Protection of Personal Data, along with other regulations. Airwars maintains a secure private archive of individuals named, should the situation evolve.

Damage to infrastructure

We have coded for damage to civilian infrastructure in cases where civilian death or injury was also reported. Our definition of ‘infrastructure’ is evolving, but to date accounts for any mention of the following terms by sources: healthcare infrastructure, school, agriculture, humanitarian aid distribution, humanitarian evacuation, religious institution, marketplace, gas facility, power station, and water station.

Challenges and limitations

On casualty recording in Ukraine and in Kharkiv region

The Ukrainian government stopped publishing national casualty estimates four days into the war. The United Nations, currently the sole official source for those figures, does not provide details of casualties per region. In the beginning of May 2023, the UN’s estimate found confirmed evidence of only 8,800 Ukrainian civilians killed in 15 months in all of Ukraine, mostly resulting from the use of explosive weapons. The UN has repeatedly admitted this is an underestimate, while Ukrainian war prosecutors estimate the real toll may be 10 times higher.

Airwars’ Ukraine team has found that a number of local sources often referred to authorities regarding casualty reporting and casualty numbers, and were less likely than in other conflicts monitored by Airwars to provide separate grassroots estimates of civilian deaths. This might be explained by the fact that even prior to the full-scale invasion, Ukraine has had functioning official security, forensic and medico-legal structures trusted by civilians to internally record civilian harm. Fears of occupation and retaliation in Kharkiv oblast during the time of reference could also explain less willingness from sources to publish open source details about incidents.

Our team has noted limited accounts of civilian injuries reported in local media, with sources instead often referring to civilians ‘pulled from the rubble’. Without clear mention of injuries, we have not included those rescued from the rubble in our range of civilians injured. However, we have captured this information in our summary of the incident. This is a datapoint we are exploring as an information proxy for physical harm.

On the identification of victims and missing individuals 

In a number of incidents, our researchers encountered one major gap in the information publicly released – the identities of the victims. In Ukrainian language reporting there has been few mention of names of victims, and limited information related to their gender, age or occupation. There are a number of potential reasons for this gap but a key factor is the Ukrainian Law on Protection of Personal Data, along with other regulations, applied by authorities to protect civilians’ identities. This allows the release of personal information only when approval has been given by the victim or their family. Other reasons might involve security risks related to documentation of civilian harm within areas of active combat such as Kharkiv, as well as the difficult or forbidden access for civilians to destroyed or collapsed buildings in urban areas when looking for their loved ones.

The identification of civilians killed in the conflict has also been particularly challenging in Kharkiv oblast given that many areas in the region were occupied by Russian forces for several months. In October 2022, Ukrainian authorities reported that they found hundreds of bodies in newly retaken areas. When causes of death were not known, as many families are still waiting for the results of DNA tests and additional investigations to know the fate of their loved ones, these victims were not included in our casualty totals. Some experts have said that it could take years to find and identify civilian victims, with Kharkiv Human Rights Protection Group estimating that nearly 2,000 individuals remain missing in Kharkiv oblast alone.

Published

May 18, 2023

Written by

Airwars Staff

Archive of civilians killed and injured in Ukrainian region among the most in-depth public documentation to date

A mother killed cradling her child in her arms, an elderly woman hit by shrapnel while feeding stray cats, a family buried under rubble for weeks – these are among hundreds of devastating human stories recorded in Airwars’ new Ukraine research portal, among the most in-depth public documentation of the war’s human impact to date.

Over nine months, Airwars’ new Ukraine research team documented every publicly reported civilian harm allegation from explosive weapons in the ‘Battle of Kharkiv,’ which lasted from the Russian invasion on February 24th until May 13th 2022.

▲ A member of the Ukrainian Emergency Service looks at the City Hall building in the central square following shelling in Kharkiv, Ukraine, Tuesday, March 1, 2022. (AP Photo/Pavel Dorogoy)

Civilian harm in the Battle of Kharkiv

Heatmap of where civilians were harmed during the 79-day battle

As part of our on-going research mapping the human cost of war in urban environments, the following visualisation demonstrates all civilian casualty allegations in the densely populated city of Kharkiv between February 24th to May 13th 2022.

Airwars documented 68 incidents of civilian harm reported by local sources in Kharkiv city during the intense campaign, accounting for at least 83 casualties and up to 365 civilians injured.

In Kharkiv city, the highest number of incidents of civilian harm were reported in Saltivskyi, in Kyivsky and Shevchenkivskiy city districts, the northern and eastern parts of the city. In September 2022, Kharkiv Mayor Ihor Terekhov said in an interview that ‘there are some residential areas where there is nothing left’.

This visualisation accompanies Airwars’ casualty archive for Ukraine. Read more in our research brief here, and navigate the full archive here.

Heat map of all civilian harm incidents in the city of Kharkiv resulting from alleged Russian artillery and airstrikes during the Battle of Kharkiv, February 24th to May 13th 2022 at Street, Area, Nearby Landmark, and Exact Location accuracy.

Russian Military in Ukraine

Published

November 25, 2022

Written by

Megan Karlshoej-Pedersen

Header Image

The signing ceremony for the Political Declaration on the Use of Explosive Weapons in Populated Areas (EWIPA) on November 18th 2022 in Dublin Castle. Over 80 state delegations such as the UK (pictured) officially endorsed the declaration.

An overview of the actions needed

On Friday November 18th, states and civil society joined together in Dublin Castle to officially endorse the long-awaited international Political Declaration on the use of explosive weapons in populated areas (EWIPA). So far, 82 states have signed onto the declaration; this is a similar number to the initial signatories to other international declarations that have created new norms and standards in warfare, such as the Safe Schools Declaration. Among the signatories to the EWIPA declaration are states such as the US, UK, Netherlands, and Belgium, all of which made sizable contributions to the coalition against ISIS in Iraq and Syria that killed an estimated 8,194–13,249 civilians.

According to Action on Armed Violence, when EWIPAs are used, over 90% of those harmed are civilians. Airwars recently put together a series of maps showing the clear and troubling connection between population density in cities and civilian deaths during urban warfare. Even beyond those who are killed immediately, the reverberating effects are often severe and pervasive, with schools, hospitals, livelihoods, and basic resources like food and water becoming inaccessible for years. This has played out in recent conflicts in cities such as Mosul and Raqqa, in which entire city parts were destroyed and have been made uninhabitable.

The Irish-led, UN backed international declaration is a groundbreaking step towards curbing the use of such weapons. It comes at the back of a decade of civil society focus and pressure on this, led by the INEW network, which Airwars is a part of. As with any political declaration, the results are only as good as the implementation. Below, we outline some of the challenges states must address as they begin the process of implementing the EWIPA declaration.

States must be frank about gaps in their current approach

The first step in understanding how to implement the declaration to limit the use of EWIPAs must be for each state to critically examine current gaps in its own approach and engage in a meaningful process to address these. This in itself might be a stumbling block for some; while states such as the US and the Netherlands have shown increasing willingness to address gaps in their approach to the protection of civilians by working with civil society and experts, others have not.

The UK for instance, still falls behind allies in terms of transparency on evidence collection around civilian harm. Under the declaration, states committed to: “Collect, share, and make publicly available disaggregated data on the direct and indirect effects on civilians and civilian objects of military operations involving the use of explosive weapons in populated areas, where feasible and appropriate”. Despite the UK representative in Dublin noting during the signing ceremony that “the UK already has policies and procedures in place to support the implementation”, this has to date not been evident when it comes to public reporting on the effects of UK military actions.

As it stands, the UK maintains that it has evidence of only a single civilian casualty from its actions in the seven year anti-ISIS campaign, for example, despite extensive military involvement. The US, by comparison, has admitted to over 1,400 civilian casualties as part of the Coalition.  When challenged, UK officials tend to emphasise that they are aware that is not a case of lower civilian casualties than in previous conflicts – but of poor evidence gathering. This position was summarised by former Armed Forces Minister, Mark Lancaster, who emphasised in 2019 that; “[I]t is not our position that there has been only a single civilian casualty as a result of our military action. What we are saying is that we have evidence of only a single, or what we believe to have been a single, civilian casualty.”

In spite of this oft-repeated recognition that the evidence gathering mechanisms of the UK are not able to accurately reflect the reality on the ground, there is, to our knowledge, no process in place to improve this approach and little willingness to engage with civil society to address this. If this is not addressed, there will be a significant gap between the rhetoric of UK leadership when it comes to EWIPA and the reality on the ground.

States must build clarity on who is responsible for implementing the EWIPA declaration on a national level

The second step states must take to implement the EWIPA declaration is to gain better internal understandings of who will be involved in its implementation. This must include those focusing specifically on EWIPA, but also those focusing on topics such as human security, the protection of civilians, humanitarian response, development, diplomacy, and all the other elements required to protect those caught in conflict from being harmed by explosive weapons.The structures behind overseas military engagements are complex, quick changing, and lines of responsibility are often murky. Yet it is only if all involved in such operations, across parliament, ministries of defence, and ministries of foreign affairs and overseas development, are dedicated to limiting the use of EWIPA, understanding their impact, and tracking civilian harm that occurs if they are used, that implementation will be effective.

States must be open to civil society inclusion in the implementation of the EWIPA declaration 

Civil society actors, many of us united under the INEW banner, played a significant role in the development of the EWIPA declaration and the advocacy that brought states to the process, a fact that was acknowledged by a large number of states at the conference in Dublin. We stand ready to support the implementation in national contexts and across international coalitions. Many civil society organisations have spent years – sometimes decades – developing protection mechanisms and civilian harm tracking mechanisms, as well as conducting research into valuable lessons on the impact of EWIPA. Civil society organisations are also often direct links to the communities affected. It is in all of our interests that these resources are effectively shared with those in power.

In those states where there is a history of poor transparency and accountability on civilian harm and civilian harm tracking, governments and their militaries must also commit to a certain level of transparency on the implementation of the EWIPA declaration. They should work with civil society actors to understand the gaps in their current approach and set up milestones for implementation.

Looking forward

The endorsing ceremony was a promising step towards recognising the immense harm that these weapons have caused in recent years – and the harm they will continue to cause as their impact reverberates through communities. If the declaration is implemented well, fewer civilians will be harmed by explosive weapons in their cities, towns, and camps.

Yet there are pitfalls each state must avoid if their implementation of the declaration is to be meaningful. They must be frank about current gaps in their system and must be willing to address them. They must gain an oversight of everyone who will play a role in the effective implementation of EWIPA. And they should work with civil society actors who have resources to share and stand ready to support implementation.

Additional resources:

    Implementation Brief: Political Declaration on the Use of Explosive Weapons in Populated Areas, CIVIC, November 2022 (here) Safeguarding Civilians: A Humanitarian Interpretation of the Political Declaration on the Use of Explosive Weapons in Populated Areas, Human Rights watch and the International Human Rights Clinic at Harvard Law school, October 2022 (here) Implementing the Political Declaration on the Use of Explosive Weapons in Populated Areas: Key Areas and Implementing Actions, INEW and Article 36, November 2022 (here) Over 80 Countries Committed to Curb Use of Explosive Weapons, Now Comes the Hard Part, Bonnie Docherty, Human Rights Watch for Just Security, November 23rd 2022 (here)
▲ The signing ceremony for the Political Declaration on the Use of Explosive Weapons in Populated Areas (EWIPA) on November 18th 2022 in Dublin Castle. Over 80 state delegations such as the UK (pictured) officially endorsed the declaration.

Published

November 23, 2022

Written by

Airwars Staff

Header Image

The SNP Foreign and Defense front bench launch the new policy approach, "A Scottish approach to the protection of civilians in conflict" in Westminster on November 22nd 2022 (Image via Airwars staff)

The Scottish National Party launched a protection of civilians paper on Tuesday, becoming the largest European party to have such plans. The paper was written with significant civil society input, coordinated and led by Airwars.

The newly-launched paper dictates how a future independent Scotland would conduct conflict and protect civilians before, during, and after Scottish operations.

It includes a pledge to introduce oversight of special forces, a strong focus on the importance of tracking civilian harm and being transparent about the findings, as well as a commitment to limit the use of explosive weapons in populated areas.

As SNP Spokesperson for Foreign Affairs, Alyn Smith MP said during the launch, “making these points isn’t just about an independent Scotland but it’s about what we can all do to get the world to a better place than where we are now. The protection of civilians needs to be higher up the agenda.”

The SNP currently controls Holyrood, the devolved Scottish parliament, and is the third largest party in the UK national parliament. It advocates for an independent Scotland and is campaigning for a fresh Scottish independence referendum in the coming years.

A small, but growing number of countries have declared civilian harm mitigation policies. In response to civil society and media pressure, the United States recently rewrote its entire policy to try and reduce the number of civilians it kills. The Netherlands is undergoing a similar process through its Roadmap Process.

Yet the UK has not kept up with allies and lacks a detailed, transparent policy on how it will mitigate harm, and respond when it does occur. With this paper, the SNP distances itself from this approach. As well as dictating how a future independent Scotland would engage in conflict, the policy also outlines the key beliefs of the SNP in regard to how the UK should fight wars. These include a firm commitment to monitoring the civilian impact of conflicts, as well as to transparency about where and when strikes are committed.

It also commits the party to a UN-backed declaration to limit the use of explosive weapons in populated areas, which disproportionately kill civilians who make up more than 90% of those killed when such weapons are used. Last week, delegates from over 80 countries, including the US and the UK, signed an agreement committing to limit their use in Dublin.

🌎Today @ChrisLawSNP, @AlynSmith & I have published a new policy paper on the protection of civilians in conflict. UN Security Council Resolution 1265 was adopted more than 20 years ago, but the failure to protect civilians in conflict is stark. The world needs a fresh approach. pic.twitter.com/HNJDxClzs8

— Stewart McDonald (@StewartMcDonald) November 22, 2022

Airwars coordinated the extensive civil society input into the policy, ensuring that each section was written – and reviewed – by experts on the respective areas covered in the paper, such as women, peace, and security, climate change and atrocity prevention.

“With the release of their paper, Scotland is joining others in setting a new standard for how to protect civilians caught in conflict,” said Megan Karlshoej-Pedersen, Policy Specialist at Airwars. “The policy is unique in the extent to which it has allowed for meaningful civil society engagement, and its focus on civilian harm tracking is a nod to the vital importance of acknowledging when harm has occurred and learning important lessons.

While the ongoing war in Ukraine has brought civilian harm to the forefront of news outlets and political debate, such harm is not new. Over the last eight years, the US-led coalition against ISIS in Iraq and Syria caused 8,197–13,252 deaths, yet contributors to the coalition have all failed to account for these. To date, the UK acknowledges only a single civilian casualty from its own contribution. With their new paper, SNP are outlining that an independent Scotland would distance itself from this approach and instead become a leader on the protection of civilians.

Read the full policy approach here.

▲ The SNP Foreign and Defense front bench launch the new policy approach, "A Scottish approach to the protection of civilians in conflict" in Westminster on November 22nd 2022 (Image via Airwars staff)

Incident date

May 13, 2022

Incident Code

RUK200

LOCATION

Леб’яже, Lebyazhe, Kharkiv, Ukraine

On 13 May 2022, 4 civilians were reportedly wounded, including which a 15 year-old boy, by Russian shelling in Lebyazhe village, Kharkiv. Sources, quoting the press service of the Kharkiv Regional Prosecutor’s Office, reported that Russian forces shelled twice the area. The first attack was conducted in the morning at around 11 am, and “as

Summary

First published
May 13, 2022
Last updated
May 17, 2023
Strike status
Single source claim
Strike type
Artillery
Civilian harm reported
Yes
Civilians reported killed
Unknown
Civilians reported injured
4
Cause of injury / death
Heavy weapons and explosive munitions
Airwars civilian harm grading
Weak
Single source claim, though sometimes featuring significant information.
Suspected belligerent
Russian Military
Geolocation
Village
View Incident

Incident date

May 13, 2022

Incident Code

RUK199

LOCATION

Лозівська громада, Lozova Community, Kharkiv, Ukraine

On May 13rd 2022, a civilian described as a woman, was reportedly injured by a Russian rocket attack in Lozivska (Loziv) community, Kharkiv. Sources quoted Loziv City Mayor Serhii Zelenskyi who said that “a dozen private houses were damaged, windows in multi-storey buildings were broken. A cultural center and a critical infrastructure object were damaged.”

Summary

First published
May 13, 2022
Last updated
May 17, 2023
Strike status
Single source claim
Strike type
Airstrike and/or Artillery
Civilian harm reported
Yes
Civilians reported killed
Unknown
Civilians reported injured
1
Cause of injury / death
Heavy weapons and explosive munitions
Airwars civilian harm grading
Weak
Single source claim, though sometimes featuring significant information.
Suspected belligerent
Russian Military
Geolocation
Subdistrict
View Incident

Incident date

May 12, 2022

Incident Code

RUK198

LOCATION

Балаклія, Balakliya, Kharkiv, Ukraine

Two civilians were injured by alleged Russian shelling of Balakliia on May 12, 2022. The Head of the Kharkiv Regional State Administration Oleg Synegubov posted on Telegram that “2 people were also injured in Balaklia.” This incident has reference to ACLED code UKR57686. No other information is available for this incident.

Summary

First published
May 12, 2022
Last updated
May 17, 2023
Strike status
Single source claim
Strike type
Artillery
Civilian harm reported
Yes
Civilians reported killed
Unknown
Civilians reported injured
2
Cause of injury / death
Heavy weapons and explosive munitions
Airwars civilian harm grading
Weak
Single source claim, though sometimes featuring significant information.
Suspected belligerent
Russian Military
Geolocation
Town
View Incident

Incident date

May 12, 2022

Incident Code

RUK197

LOCATION

Шебелинка, Shebelynka, Kharkiv, Ukraine

Three civilians were killed and five others were injured by alleged Russian shelling of Shebelynka on May 12, 2022. The head office of the State Emergency Service of Ukraine in Kharkiv posted on Telegram that an enemy projectile hit a “hangar building” at 4:35pm causing a fire to break out on the roof of the

Summary

First published
May 12, 2022
Last updated
May 17, 2023
Strike status
Single source claim
Strike type
Artillery
Civilian harm reported
Yes
Civilians reported killed
3
Civilians reported injured
5
Cause of injury / death
Heavy weapons and explosive munitions
Airwars civilian harm grading
Weak
Single source claim, though sometimes featuring significant information.
Suspected belligerent
Russian Military
Geolocation
Village
View Incident

Incident date

May 12, 2022

Incident Code

RUK196

LOCATION

Дергачі, Derhachi, Kharkiv, Ukraine

During the second reported Russian shelling of the village of Derhachi on May 12th, two medics were injured. Kharkiv Today reported that a total of two civilians were killed and four were wounded, including two medics. Two civilian deaths and two injuries were accounted for in RUK0230 as occurring during the first shelling of the

Summary

First published
May 12, 2022
Last updated
May 17, 2023
Strike status
Likely strike
Strike type
Artillery
Civilian infrastructure
Healthcare facility, Humanitarian aid distribution
Civilian harm reported
Yes
Civilians reported killed
Unknown
Civilians reported injured
2
Cause of injury / death
Heavy weapons and explosive munitions
Airwars civilian harm grading
Fair
Reported by two or more credible sources, with likely or confirmed near actions by a belligerent.
Suspected belligerent
Russian Military
Geolocation
Town
View Incident

Incident date

May 12, 2022

Incident Code

RUK195

LOCATION

Дергачі, Derhachi, Kharkiv, Ukraine

A report of alleged Russian shells struck the village of Derhachi on May 12th, killing two civilians and wounding two others. Hromadske and RBC News reported a shelling of Derhachi by Russian forces that left one civilian dead and three wounded. Writing for RBC News, author Maria Kucheryavets quoted Kharkiv Regional State Administrator Oleg Sinegubov

Summary

First published
May 12, 2022
Last updated
May 17, 2023
Strike status
Likely strike
Strike type
Artillery
Civilian harm reported
Yes
Civilians reported killed
2
(1 woman1 man)
Civilians reported injured
2
Cause of injury / death
Heavy weapons and explosive munitions
Airwars civilian harm grading
Fair
Reported by two or more credible sources, with likely or confirmed near actions by a belligerent.
Suspected belligerent
Russian Military
Named victims
2 named, 1 familiy identified
Geolocation
Exact location (via Airwars)
View Incident

Incident date

May 11, 2022

Incident Code

RUK194

LOCATION

Новий Мерчик, Noviy Merchyk, Kharkiv, Ukraine

On the morning of 11th May 2022 at 10:45 am, a 26yr old civilian tractor driver from Gadyach was allegedly struck with a guided missile launched from a low-flying Russian aircraft whilst working in a field in the village of Novy Merchik. The attack caused multiple burns and leg injuries to the tractor driver and

Summary

First published
May 11, 2022
Last updated
May 17, 2023
Strike status
Likely strike
Strike type
Airstrike
Civilian infrastructure
Agriculture
Civilian harm reported
Yes
Civilians reported killed
Unknown
Civilians reported injured
1
Cause of injury / death
Heavy weapons and explosive munitions
Airwars civilian harm grading
Fair
Reported by two or more credible sources, with likely or confirmed near actions by a belligerent.
Suspected belligerent
Russian Military
Geolocation
Village
View Incident

Incident date

May 10, 2022

Incident Code

RUK189

LOCATION

Циркуни, Tsyrkuny, Kharkiv, Ukraine

On May 10th 2022 two civilians, both women, were killed when a reported Russian mine exploded in Tsykunny in Kharkiv. Sergey Bolvinov reported on Facebook that “investigators and forensic experts of the Investigative Department, investigators of the Lipetsk Police Department, together with explosive experts, conducted an inspection under the bridge near the village of Tsykuny,

Summary

First published
May 10, 2022
Last updated
May 17, 2023
Strike status
Likely strike
Strike type
Airstrike and/or Artillery
Civilian harm reported
Yes
Civilians reported killed
2
(2 women)
Cause of injury / death
Planted explosives and unexploded ordnance (UXO)
Airwars civilian harm grading
Fair
Reported by two or more credible sources, with likely or confirmed near actions by a belligerent.
Suspected belligerent
Russian Military
Geolocation
Village
View Incident

Incident date

Incident Code

RUK190

LOCATION

Куп'янський район, Kupianskyi District, Kharkiv, Ukraine

One civilian was killed when reported Russian shells hit the Kupianskyi district of Kharkiv on May 10th 2022.  There is no further information at this time. This assessment has reference to ACLED Code UKR57559.

Summary

First published
May 10, 2022
Last updated
May 17, 2023
Strike status
Single source claim
Strike type
Airstrike and/or Artillery
Civilian harm reported
Yes
Civilians reported killed
1
Cause of injury / death
Heavy weapons and explosive munitions
Airwars civilian harm grading
Weak
Single source claim, though sometimes featuring significant information.
Suspected belligerent
Russian Military
Geolocation
District
View Incident

Incident date

May 10, 2022

Incident Code

RUK191

LOCATION

Ізюмський район, Izium District, Kharkiv, Ukraine

On May 10th 2022 two civilians were reportedly injured as a result of Russian shelling on the Izium district of Kharkiv. There is no further information at this time. This assessment has reference to ACLED code UKR57558.

Summary

First published
May 10, 2022
Last updated
May 17, 2023
Strike status
Single source claim
Strike type
Artillery
Civilian harm reported
Yes
Civilians reported killed
Unknown
Civilians reported injured
2
Cause of injury / death
Heavy weapons and explosive munitions
Airwars civilian harm grading
Weak
Single source claim, though sometimes featuring significant information.
Suspected belligerent
Russian Military
Geolocation
District
View Incident

Incident date

May 10, 2022

Incident Code

RUK193

LOCATION

П’ятихатки, P’yatykhatky, Kharkiv, Ukraine

Two civilians were injured by alleged Russian shelling of P’yatykhatky in Kharkiv city on May 10, 2022. Oleg Sinegubov, head of the Kharkiv Regional State Administration reported on Telegram that in Kharkiv, two people were hospitalized with injuries as a result of shelling by the occupiers (Russian forces). Kharkiv Human Rights Protection Group added that

Summary

First published
May 10, 2022
Last updated
May 17, 2023
Strike status
Single source claim
Strike type
Artillery
Civilian harm reported
Yes
Civilians reported killed
Unknown
Civilians reported injured
2
Cause of injury / death
Heavy weapons and explosive munitions
Airwars civilian harm grading
Weak
Single source claim, though sometimes featuring significant information.
Suspected belligerent
Russian Military
Geolocation
Neighbourhood/area
View Incident